Український журнал будівництва та архітектури

ДОСЛІДЖЕННЯ НАДІЙНОСТІ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНОГО СУПРОВОДУ БУДІВНИЦТВА

2024-11-19T14:45:59+02:00

Безпечність та надійність будівель і споруд як складної технічної системи залежить не лише від правильного врахування даних про конструктивні особливості споруди, а й від особливості поведінки ґрунтової основи, що сприймає навантаження і працює спільно з інженерною спорудою, а також від геодезичного супроводу будівництва. Геодезичні роботи становлять невід’ємну частину технологічного процесу будівельного виробництва та належать до основних видів робіт. Забезпечення надійної і безпечної, довготривалої експлуатації будинків і споруд житлово-цивільного, промислового та сільськогосподарського призначення, що розташовані як у звичайних, так і в складних інженерно-геологічних, сейсмонебезпечних, гірничо-геологічних умовах, – актуальне наукове завдання в наш час. Будівлі, розташовані на підроблюваних територіях, на просадних ґрунтах, зсувонебезпечних схилах або в умовах щільної міської забудови, потребують визначення розвитку деформаційних процесів за результатами періодичного геомоніторингу як на стадії відбудови, так і на стадії їх експлуатації. Мета роботи – створити марківську дискретно-неперервну стохастичну модель функціонування локальної геодезичної мережі (ГМ) для забезпечення геодезичного супроводу будівництва та виконати чисельні розрахунки надійності та безпечності ГМ залежно від особливостей її відновлення. Проаналізувати нормативно-правові документи з надійності та безпечності будівельних об’єктів, та методи оцінювання надійності та безпечності технічних систем. Виконати чисельний розрахунок показників надійності, безпечності та ефективності: коефіцієнта готовності, граничних імовірнісних станів, середнього часу між відмовами, середньої тривалості безвідмовної роботи геодезичної мережі (ГМ). Методика. Аналіз нормативно-правових документів із надійності та безпечності будівельних об’єктів. Огляд методів оцінки надійності та безпечності технічних систем. Застосування методу простору станів, побудова графів станів і переходів відновлюваної геодезичної мережі. Побудова у програмному засобі Mathcad графіків функції готовності, ймовірності роботи до першої відмови та частоти потрапляння в аварійну ситуацію. Наукова новизна. Метод простору станів дозволяє вперше в геодезії змоделювати поведінку запроєктованої ГМ із метою зʼясування часу перебування у різних станах технічної системи залежно від інтенсивності відмов геодезичних пунктів та інтенсивності їх відновлення. На побудованому графі станів і переходів, на відміну від методу «дерева відмов», є можливість одночасно побачити всі можливі ситуації, що розділені масками аварійних ситуацій. Практична значимість. Завдяки використанню стабільних геодезичних пунктів, відібраних за результатами виконаної оцінки надійності, є можливість підвищити якість геодезичного супроводу будівництва. Обгрунтовано найбільш доцільну схему відновлення ГМ за результатами аналізу моделей функціонування запроєктованої ГМ та обчислених значень: коефіцієнта готовності, частоти відмов ГМ та ймовірності роботи до першої відмови. Результати. Побудовано графічну модель надійнісної поведінки ГМ, що включає 8 пунктів у вигляді графа станів і переходів. Складено та розв’язано систему лінійних диференціальних рівнянь Колмогорова–Чепмена. Отримано розподіл ймовірностей перебування в кожному стані ГМ. Обґрунтовано доцільну періодичність відновлення ГМ залежно від інтенсивності відмов. Доведено, що періодичне відновлення геодезичних пунктів дозволяє підтримувати заданий рівень надійності ГМ, що підвищує точність геодезичного супроводу будівництва та забезпечує функціональну безпечність.

ПІДХОДИ ДО ПОДОВЖЕННЯ РЕСУРСУ БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ УКРАЇНИ

2024-11-19T15:05:29+02:00

Постановка проблеми. Забезпечення безпеки роботи атомних станцій − одна з основних проблем національної безпеки України. Експлуатація діючих енергоблоків атомних електростанцій в Україні завжди була пов’язана з ризиком витоку радіаційних речовин у ґрунт, річку або атмосферу. З кінця 2000-х років перед енергетиками постала досить суттєва проблема: як подовжити нормативну експлуатацію та подовжити використання біологічного захисту блоків? У країні експлуатується 15 енергоблоків АЕС, три енергоблоки ЧАЕС знімаються з експлуатації в Чорнобильській зоні відчуження, енергоблок № 4 – разом з об’єктом «Укриття» й новим безпечним конфайнментом перебуває у процесі перетворення на екологічно-безпечну систему. Україна має низку об’єктів із відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами й джерелами іонізуючого випромінювання. Окрім того, радіаційні технології використовуються у промисловості, медицині, науці та інших галузях. Мета статті − аналіз технічного стану та експлуатації енергоблоків атомних електростанцій України та розгляд питання щодо оцінення фізичного зносу конструкцій блоків АЕС та заходів, спрямованих на посилення безпеки їх експлуатації. Подальше підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків, зменшення ризиків виникнення аварій на АЕС під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій, підвищення ефективності управління проєктними і запроєктними аваріями на АЕС, мінімізація їх наслідків. Висновок. Розглянуті питання щодо подовження ресурсу експлуатації енергетичних блоків, що експлуатуються в Україні, дуже актуальні. Подовження ресурсу біологічного захисту блоків атомних станцій з урахуванням національного та міжнародного досвіду дозволяє подовжити експлуатацію атомної станції без зупинки та консервування. З урахуванням фактичного стану будівельних конструкцій блоків запропоновано удосконалену систему управління, яка дозволяє оцінити ризики виникнення позаштатних та аварійних ситуацій у процесі експлуатації обладнання енергетичних блоків та усунення порушень під час планових проєктних та ремонтних робіт.

ШЛЯХИ ВПЛИВУ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ З УРАХУВАННЯМ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ

2024-11-19T15:28:16+02:00

Постановка проблеми. Останніми роками стан безпеки й умов праці на виробничих об'єктах України залишається складним і небезпечним, особливо на підприємствах будівельної галузі (входить у десятку найбільш травмонебезпечних галузей), про що свідчать офіційні статистичні дані з виробничого травматизму, коли Україна живе в стані війни. Величезні суми з резервних державних фондів, Пенсійного фонду та самих власників підприємств витрачаються на ліквідацію наслідків промислових аварій, нещасних випадків, профзахворювань та допомоги потерпілим і сім’ям загиблих на виробництві. В Україні прийнято чимало законів, нормативно-правових актів з охорони праці, серед яких є ті, які відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої, в країні пройшли адаптацію законодавства України до законодавства Європейського союзу, в межах якого активно проводяться роботи щодо впровадження на рівні держави ризик-орієнтованого підходу в системі управління економічною безпекою та здоров’ям працівників, які є громадянами України та держав-членів Європейського союзу, за умови, що ці працівники є основним персоналом. Керівники підприємств (роботодавці) розуміють відповідальність за життя і здоров'я працівників, необхідність створення належних, безпечних і здорових умов праці, а також піклуються про економічний розвиток підприємства, незважаючи на високі ризики небезпек сьогодення. Мета – провести аналіз найбільш дієвих шляхів економічного впливу регулювання охорони праці з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, зберігаючи економічний розвиток підприємства. Висновок. Аналіз найбільш дієвих шляхів економічного впливу регулювання охорони праці з урахуванням ризик-орієнтованого підходу свідчить, що в сучасних умовах розвитку підприємств нашої держави складно знайти універсальне рішення, яке б відповідало одночасно вимогам щодо бюджету фінансування заходів з охорони праці, швидкості та якості його реалізації, і одночасно зменшувало ризики у сфері охорони здоров’я і безпеки праці на робочих місцях. Тому складно передбачити, який із цих шляхів відіграє першорядну роль, а які припустимі, та як при цьому забезпечити працездатність усієї системи. Професійне, комплексне планування витрат у галузі охорони праці допоможе знайти ідеальний баланс між заходами, що вживаються, та їх економічною вигодою. Комплексність застосування декількох варіантів шляхів економічного регулювання охорони праці дозволить підприємству працювати безперебійно, безконфліктно та мати стійку роботу, що дозволить отримати економічне зростання, стратегію розвитку організації на найближче майбутнє, а також дозволить зменшити ризики у сфері охорони здоров’я і безпеки праці за допомогою проведення результативних запобіжних заходів.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

2024-11-19T20:11:29+02:00

Постановка проблеми. Аналіз літературних джерел та проведені дослідження дозволяють встановити закономірності впливу світла на рівень потенційної небезпеки робочого середовища. Нестача або неправильний розподіл світла знижує продуктивність праці, викликає втому очей, провокує захворювання зору, підвищує рівень травматизму. Мета роботи – теоретичне обґрунтування впровадження інтегрального підходу до комплексної оцінки ризиків негативного впливу світлового середовища з урахуванням закордонного досвіду. Завдання дослідження: за допомогою методик обчислення потенційного ризику більш повно оцінити безпеку праці, дію на функціональний стан працівників факторів візуального середовища. Виконання робіт високої зорової складності зумовлює підвищений ризик виникнення професійних захворювань та травмування, в тому числі під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Неналежна якість світлового середовища не тільки знижує працеспроможність, а й може спричинити травмування працівників та аварійну ситуацію на підприємстві. Оскільки працівники підприємств підпадають під багатофакторний вплив шкідливих факторів візуального середовища, таких як: знижена контрастність фону та об’єкта розрізнення, прямий та віддзеркалений відблиск, мерехтливість світла та інші, – такий підхід значно спрощує оцінення ступеня реального професійного і виробничого ризику для конкретного робочого місця. Результати дослідження показують більшу ефективність застосування інтегрального ризик-орієнтованого підходу порівняно з традиційними методами оцінення завдяки можливості більш точно врахувати багатофакторний влив світлового середовища, що не передбачається діючими нормами оцінювання якості світлового середовища виробничих приміщень. Вперше запропоновано застосування інтегрального ризик-орієнтованого підходу для комплексної оцінки світлового середовища у робочих приміщеннях, де проводяться зорові роботи високої складності, які оцінюються як роботи підвищеної небезпеки. Практична значимість. Запропонована методика може бути застосована для оцінення виробничого ризику на робочих місцях широкої сфери професій. У першу чергу рекомендується впровадити її для оцінення візуального середовища приміщень, де планується виконання робіт високої зорової складності.

ВИКОРИСТАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНОГО ТЕРМОРЕГУЛЮВАННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РОБОЧИХ ЗОНАХ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ВИРОБНИЦТВ

2024-11-19T20:33:15+02:00

Постановка проблеми. На виробництвах металургійних, петрургійних та склоплавильних підприємств, де використовуються високотемпературні технологічні процеси, існує проблема перегрівання працівників через значні теплові навантаження. Для запобігання цій небезпеці застосовують великі промислові вентилятори, що встановлюються безпосередньо на виробничих ділянках та забезпечують циркуляцію повітря на значній площі. Проте не завжди їх характеристики, режими роботи та схеми розміщення дають належний ефект охолодження працівників. Необхідне вивчення цієї проблеми для розроблення заходів щодо підвищення ефективності таких пристроїв шляхом їх удосконалення та оптимізації застосування. Мета статті − комплексне дослідження можливості застосування безпілотних літальних апаратів (дронів) для охолодження робочих зон на виробництвах із високими тепловими навантаженнями замість традиційних промислових вентиляторів. До основних завдань належить: проаналізувати сучасні системи охолодження робочих місць та виявлення їх недоліків; дослідити технічні характеристики дронів, що можуть бути використані для цієї мети; розробити концепт алгоритму системи керування дроном-вентилятором для забезпечення роботи в автоматичному режимі із заданими параметрами для робочого місця; провести експериментальну перевірку ефективності охолодження такою системою на лабораторній моделі. Висновок. Застосування дронів для локального охолодження робочих зон дозволить підвищити ефективність та гнучкість систем вентиляції порівняно з існуючими. Така система забезпечить оптимальні мікрокліматичні умови безпосередньо для кожного працівника. Енергоефективність такого підходу буде вищою, оскільки використовуватиметься лише необхідна потужність охолодження. Передбачається підвищення рівня охорони праці та зниження професійних ризиків унаслідок зниження температурних навантажень.

ВПЛИВ СУЧАСНИХ ФОРМАТІВ ВЕДЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ (ДИСТАНЦІЙНИЙ, ЗМІШАНИЙ та ін.) НА ОСНОВНІ СПІЛЬНОТИ УНІВЕРСИТЕТУ, НА РЕАЛІЗАЦІЮ МІСІЇ, ЦІЛЕЙ ТА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2024-11-19T20:57:15+02:00

Актуальність роботи. Нові типи мислення і нові засоби перетворення дійсності викликають необхідність всебічного розвитку молодого покоління, демократизації суспільства, гуманізації вищої школи, вимагають переосмислення самої парадигми вищої освіти, відмови від адаптивної моделі засвоєння знань на користь моделі освіти, зорієнтованої на особистість, і стають важливою суспільною потребою. Тому центром навчально-виховних дій має стати конкретний студент i, відповідно, всі засоби та форми організації мають підпорядкуватися меті його всебічного особистісного і професійного розвитку. Головна увага має концентруватися на особистості студента, адже від того, який сенс має для нього професія, як він ставиться до інших людей, до себе, залежить успішність професіоналізації. Методика. Дослідження спиралося на низку визначальних принципів – наукового плюралізму, методологічної різноманітності, критичності мислення, єдності суб’єктивного та об’єктивного, системного компаративізму тощо. Застосовано методи програмно-цільовий та узагальнення. Мета дослідження − визначення впливу сучасних форматів навчання на реалізацію місії, цілей та якість вищої освіти. Результати. У сучасних непростих соціокультурних умовах вища школа має взяти на себе захист головного права кожного студента – права на такі умови навчального середовища, які б забезпечували йому повноцінний особистісний і професійний розвиток у максимально можливому діапазоні індивідуальних психологічних ресурсів. Інформаційно-комп'ютерні технології (далі ІКТ) освітнього процесу стали характерними рисами функціонування сучасного закладу вищої освіти. Сучасні ІКТ визначають розвиток університетів щодо надання швидких та якісних освітніх послуг, особливо якщо йдеться про ситуацію у суспільстві, коли доступ до традиційних форм навчання обмежений. Автори доходять висновку, що впровадження дистанційного та змішаного навчання, цифровізації освіти, використання систем штучного інтелекту сприятиме поліпшенню якості освіти та науки України, що полегшить інтеграцію нашої держави до євросередовища.

РАДІАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ У МЕДИЦИНІ

2024-11-19T21:23:20+02:00

Постановка проблеми. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) у медицині необхідне для встановлення діагнозів та лікування пацієнтів, а також заходів із візуалізації і локалізації різних утворень у разі використання радіофармацевтичних препаратів для вивчення функцій та структури органів. Але через використання джерел іонізуючого випромінювання можливі ризики від радіаційного впливу на пацієнтів та персонал. Такі ризики становлять проблеми безпеки у процедурах ядерної медицини. Застосування ДІВ вимагає належного радіаційного захисту відповідно до норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки. Мета статті − на основі аналітичного огляду світової нормативно-правової та науково-технічної літератури з радіаційної безпеки застосування іонізуючого випромінювання в ядерній медицині опрацювати рекомендації для удосконалення заходів із радіаційної безпеки в медичних закладах України. Висновки. Під час проведення медичних досліджень з використанням джерел іонізуючого випромінювання можливі ризики від радіаційного впливу на пацієнтів та персонал. Для радіаційної безпеки слід враховувати: тривалість опромінення, відстань пацієнтів та персоналу від джерела радіації та використання відповідного захисту. Дозиметри для вимірювання сумарної радіаційної дози має носити весь персонал відділення радіології лікарні. Для інтервенційних радіологів свинцеві фартухи та щитки для щитовидної залози – основний засіб радіаційного захисту; їх необхідно постійно носити під час процедури. Рекомендується включити критерії для клінічних аудитів у стандарти та програми акредитації та сертифікації, що стосуються медичної практики з використанням іонізуючого випромінювання. Доцільно запровадити викладання клінічного аудиту в початкову та неперервну освіту та навчальні плани професійної підготовки медичних працівників, включаючи адміністративні та менеджерські профілі. У радіологічних лабораторіях України доцільно впровадити рекомендації комісії ЄС з атомної енергії відповідно до Директиви Ради 2013/59/Євратом. Клінічний аудит медичних радіологічних процедур надасть можливість поліпшити якість та безпеку медичних послуг, а також охорону здоров’я пацієнтів.

ФОРМУВАННЯ ГІДРАТНИХ СПОЛУК СИСТЕМИ 3СaO·Al2O3·3CaSO4·32H2O ЗА ГІДРАТАЦІЇ МІНЕРАЛІВ АЛЮМІНАТНИХ ЦЕМЕНТІВ

2024-11-22T20:07:12+02:00

Постановка проблеми. Використання добавок-модифікаторів та дослідження їх впливу на термодинамічну і гідродинамічну стабільність структури твердіння етрингіту 3СaOAl₂O₃·3CaSO₄32H₂O сприятиме підвищенню водостійкості, поліпшенню технологічних факторів, що, у свою чергу сприятиме розширенню сфери застосування композитів на їх основі. Регулюючи водотверде відношення, можна керувати властивостями вихідного композиту: отримувати необхідну структуру та водостійкість. Дослідження впливу добавок на композити системи СаО–Al₂O₃–SO₃–H₂O та наступне розроблення їх складів дасть можливість керувати процесами гідратації, формувати високоосновний етрингіт, кількість хімічно зв’язаної води в якому досягає 46 %. Мета – дослідження щодо розроблення етрингітової фази на основі алюмінатних цементів. Висновки. Стабілізацію етрингіту композиту оптимального складу – 70 % глиноземистого цементу та 30 % гіпсу – визначали за результатами топонімічних реакцій переходу системи з макро- в мікро- та наносистему зі зміною часу, проводячи рентгенофазовий аналіз через 3, 7, 14 та 28 діб. За вибраною методикою досліджень відбувалася модифікація напівводного гіпсу глиноземистим цементом. Експериментальним шляхом установлено оптимальну кількість модифікатора – 70 % глиноземистого цементу, яка необхідна для підвищення фізико-механічних властивостей, а також формування необхідного мінералогічного складу модифікованого в’яжучого. За гідратації модифікованих в’яжучих речовин на основі глиноземистого цементу та гіпсу відбувається утворення етрингіту, який дав можливість сформувати необхідну структуру та основні фізико-механічні властивості.

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МОНОЛІТНОМУ БУДІВНИЦТВІ

2024-11-20T18:24:03+02:00

Постановка проблеми. Монолітне будівництво – один із найпоширеніших та найбільш ефективних методів зведення будівель та споруд. Упровадження новітніх технологій у цей вид будівництва дозволить підвищити якість та швидкість виконання робіт, знизити витрати та посилити безпеку праці. У зв'язку з цим дослідження традиційних та пошук нових інноваційних рішень у монолітному будівництві стає актуальною проблемою сучасності. Однією з ключових проблем у монолітному будівництві стала відсутність мобільних та легких у монтажі риштувань. Мета дослідження – розроблення нових та вдосконалення існуючих конструктивно технологічних рішень (КТР) улаштування монолітного будівництва, які б відповідали сучасним вимогам. Методика. Аналітичні дослідження використання сучасних технологій в монолітному будівництві, системне дослідження мобільних риштувань як технології вдосконалення монолітного будівництва, аналіз та синтез наявних даних, порівняння різних типів риштувань. Результати. З огляду на стрімкий розвиток монолітного будівництва, зміну як засобів, так і методів виконання будівельно-монтажних робіт на об’єктах будівництва, виявлено проблему відсутності на ринку мобільних та легких у монтажі риштувань, які б можна було використовувати у важкодоступних місцях. Розроблено конструктивно-технологічне рішення мобільного риштування, яке сприяє підвищенню безпеки, економічної ефективності в будівельній галузі. Наукова новизна. Удосконалено конструктивно-технологічне рішення, яке враховує особливості монтажу конструкцій в особливо важких місцях та відповідає запитам сучасних забудовників, несе оптимізацію методів та засобів виконання будівельно-монтажних робіт. Практична значимість. Упровадження новітніх технологій у монолітному будівництві дає можливість поліпшити якість будівельних робіт, зменшити витрати та підвищити безпеку працівників. Удосконалення нових конструкцій риштувань дозволить ефективно використовувати робоче місце будівельника під час будівництва та забезпечити належні умови праці у важкодоступних місцях.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ У ВИЯВЛЕННІ ДЕФЕКТІВ ПЛОСКИХ ПОКРІВЕЛЬ

2024-11-20T18:57:23+02:00

Постановка проблеми. В Україні найбільше будинків зведених між 1960–1990 роками. Наразі капітального ремонту потребує половина з них. Відповідно до діючих українських нормативних документів комплексне обстеження всього будинку повинно проводитись один раз на 10 років та не менше ніж один раз на 5 років для будинків або окремих елементів будинків, які працюють у несприятливих умовах, а сюди відносять покрівлі. Під час повномасштабної війни на території України велике значення має надаватись безпеці і здоров’ю людей. Особливо під час повітряної тривоги, коли їх перебування на даху найбільш небезпечне – піддається загрозі життя і здоров’я спеціалістів, які займаються обстеженням покрівлі [1]. Проблема збереження життя і здоров’я набуває особливого значення і під час пандемії “Covid-19”, так, наприклад, International Code Council (Міжнародна Рада Кодування), головна інституція щодо стандартизації будівельних систем в США, під час “Covid-19 пандемії” видала рекомендації відносно віддаленого інспектування будівельних конструкцій та споруд. Влада Лос-Анджелеса на муніципальному рівні пропонує застосування цього методу в інспектуванні будівельних конструкцій [2]. Мета статті полягає в аналізі потреб та викликів, пов'язаних з обстеженням покрівель в Україні та, зокрема, в Дніпропетровській області на сьогоднішній день в умовах повномасштабної війни. Необхідно визначити загальний обсяг покрівель, які потребують обстеження, основні дефекти, що виникають, а також ризики, які можуть виникнути через відсутність своєчасного обстеження. Також у статті визначено основні етапи процесу обстеження покрівель, висвітлити необхідні знання та навички, потрібні кваліфікованим спеціалістам для комплексного обстеження покрівель. Висновки. Проаналізувавши загальну кількість будинків та норми, які визначають частоту обстежень покрівель, взявши до уваги всі етапи підготовки і навички, необхідні фахівцям з обстеження, а також умови повномасштабної війни, в якій сьогодні перебуває наша країна, можна зробити висновок, що підготовка таких спеціалістів стає ресурсомісткою і вимагає значних інвестицій часу та зусиль. На жаль, за даними МВФ, населення України зменшується. Відповідно до статистики, у 2022 році воно скоротилося до 35 млн, а до 2023 року — до 33,2 млн. Відповідно зменшується число кваліфікованих фахівців, які будуть спроможні комплексно займатись обстеженням покрівель. Необхідне упровадження інноваційних рішень та нових підходів у сфері комплексного обстеження покрівель. Зокрема, це стосується ефективного виявлення дефектів покрівлі, складання комплексних звітів та кошторисів із максимальною економією часу, фінансових та людських ресурсів.

ОЦІНКА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

2024-11-20T19:19:47+02:00

Постановка проблеми. Для ефективного підвищення безпеки об’єктів критичної інфраструктури в енергетичному секторі потрібно оцінити всі загрози та проаналізувати сценарії загроз для самого об’єкта. Загрози енергетичній безпеці – це можливість виникнення короткочасних або тривалих ситуацій, реальних або потенційних факторів, явищ та подій, які можуть порушити стабільність та безпеку енергетичного сектора країни. Ці загрози можуть спричинити обмеження або порушення енергозабезпечення споживачів, аварії та інші негативні наслідки. У багатьох випадках вихід із ладу одного об’єкта або системи вплине на здатність взаємопов’язаних об’єктів або систем у тому чи іншому секторі виконувати свої функції. Для відносно стаціонарної системи важливо визначити ті компоненти або критичні вузли, де потенційні наслідки будуть найвищими і де потрібно зосередити заходи із безпеки та стійкості. Мета статті – розроблення і впровадження підходу до визначення ризиків надзвичайної ситуації на об’єктах критичної інфраструктури на прикладі Долинського газопереробного заводу (ГПЗ). Висновки. Розроблено і впроваджено підхід до визначення та оцінювання ризиків критичної інфраструктури енергетичного сектора, за допомогою якого виявляються потенційні вразливості об’єкта перед різними загрозами. Побудовано імітаційну модель для каскадних ефектів, яка дозволяє отримати ймовірнісні оцінки розвитку подій за визначеними сценаріями для об’єкта критичної інфраструктури.

АНАЛІЗ БЕЗПЕКОВОЇ СИТУАЦІЇ ТА СТАНУ ПІДЗЕМНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

2024-11-20T21:35:15+02:00

Постановка проблеми. Використання підземного простору для захисту цивільного населення, а також як можливість безпечного розташування невеликих промислових об’єктів, – актуальне завдання сьогодення, враховуючи воєнний стан у країні. Мета – дослідити використання підземного середовища України для безпеки населення, враховуючи наслідки за кількістю втрат серед цивільного населення під час ракетних обстрілів (за відкритими даними Організації Об’єднаних Націй) та привернути увагу до нестачі безпечних місць для перебування цивільного населення, проаналізувавши індивідуальний ризик на території України. Розроблено карту ризику за розрахунковими даними з позначенням зон ризику. Висновки. Теоретично, на основі аналізу історичного розвитку підземного будівництва у світі та на території України показано широку увагу до підземного будівництва як із метою безпеки, так і в промисловому значенні. Означено види сучасних видів зброї та наслідки її застосування, проаналізовано дані щодо втрат серед цивільного населення залежно від територіальної приналежності з урахуванням індивідуального ризику. За аналізом відкритих даних ООН (кількості загиблих та поранених під час воєнних дій в Україні) та проведеними розрахунками ступеня ризику небезпеки розроблено карту зон ризику небезпеки за областями України з розподілом інтенсивності рівня ризику на зони надзвичайно високого ризику, відносно середнього, середнього та відносно низького.

ВИПРОБУВАННЯ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИЧНИХ ХАБІВ В УКРАЇНІ

2024-11-20T21:56:39+02:00

Логістика, як ключовий елемент сучасних ланцюгів постачання стає об'єктом все більш глибокого інженерного дослідження та розвитку. Будівництво логістичних комплексів у сучасному світі – вирішальний аспект для розвитку та функціонування глобальних економічних систем, оскільки дозволяє оптимізувати ланцюги постачання та впорядкувати логістичні процеси для відповідності високим стандартам споживачів та бізнес-партнерів. Логістичні комплекси відіграють критичну роль у глобальній торгівлі, забезпечуючи швидке та ефективне доставлення товарів. Зростання обсягів електронної торгівлі підвищує їх значущість, вимагаючи більше простору для зберігання та обробки товарів. Ці комплекси стратегічно важливі для підприємств, оскільки сприяють підвищенню ефективності, скороченню часу доставлення та оптимізації витрат. Логістичні інфраструктури надають можливість гнучкого реагування на змінні умови ринку та підтримують конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Відповідно, будівництво логістичних комплексів відіграє стратегічну роль у розвитку економіки та підтримці глобального бізнесу. Мета роботи полягає в оціненні, аналізі та обґрунтуванні організаційно-технологічних факторів для оптимізації будівництва логістичних комплексів. Об’єкт дослідження: будівництво логістичних комплексів як частина сучасних ланцюгів постачання та їх роль у глобальних економічних системах. Предмет дослідження: організаційно-технологічні фактори, які впливають на процес будівництва логістичних комплексів, а також методи їх оптимізації для підвищення ефективності та конкурентоспроможності логістичних систем. Виклад матеріалу. Щоб досягнути мети дослідження, виконано такі завдання:

проаналізовано сучасний стан складської логістики в Україні та ролі логістичних хабів;
зʼясовано вплив інноваційних та стійких матеріалів на будівництво логістичних комплексів;
досліджено забезпечення гнучкості та адаптивності логістичних комплексів до змінних ринкових умов;
проаналізовано використання ресурсів під час будівництва.

Результати дослідження полягають у вдосконаленні організаційних та технологічних аспектів будівництва логістичних комплексів через ефективне управління будівельними процесами, впровадження інноваційних технологій та оптимізацію використання ресурсів. Такі заходи сприяють підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності логістичних систем, а також сталому розвитку і підвищенню ефективності ланцюга постачання.

КАСКАДНІ КОТЕЛЬНІ ЯК СИСТЕМА ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

2024-11-20T22:10:35+02:00

Постановка проблеми. Руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок війни спричиняють відключення систем життєзабезпечення, що негативно впливає на життя населення та економіку. Вивчення систем опалення в сучасних реаліях набуває великої актуальності та вимагає наукового обґрунтування, нових стратегічних рішень, а також організаційних, економічних та технологічних розробок для подолання нових викликів. Дослідження вказує на необхідність знаходження енергоефективних та легко відновлюваних альтернативних систем опалення. Мета дослідження – пошук альтернативних, індивідуальних систем життєзабезпечення будівель, які будуть більш енергоефективними, сучасними та швидко відновлюваними. Це включає системи, які можна відновити та використовувати незалежно від інших джерел живлення. Методика – аналітичні дослідження навантаження системи теплопостачання, технологічне дослідження системи теплозабезпечення будівель та споруд, аналіз та синтез наявних даних, порівняння ефективності каскадних котелень з іншими системами опалення. Результати. Виявлено, що каскадні котельні дозволяють заощадити паливні ресурси, знизити викиди, оптимізувати витрати та забезпечити стабільне теплопостачання. Вони знаходять застосування в різних галузях, від житлових будинків до великих промислових комплексів. У контексті сучасних викликів, таких як природні катастрофи, економічні кризи чи воєнні конфлікти, каскадні котельні виявляються незамінними, надійно забезпечуючи опалення та життєзабезпечення приміщень. Їх гнучкість у використанні, здатність до автоматизації та надійність роботи дозволяють ефективно вирішувати проблеми, пов'язані з теплопостачанням. Наукова новизна. Розглянуто впровадження каскадних котелень як альтернативного рішення для опалювання будинків у містах України, які постраждали від конфлікту, виокремивши їх переваги та потенціал для вирішення проблем, пов'язаних із руйнуванням традиційної енергетичної інфраструктури. Практична значимість. Актуальність пошуку інноваційних рішень забезпечення теплопостачання у будинки безпосередньо під час завершення та підготовка до нового опалювального сезону.

УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

2024-11-20T22:31:07+02:00

Постановка проблеми. Україна, перебуваючи у воєнному стані з 24 лютого 2022 року, стикається зі складними викликами та загрозами, що впливають на різні сфери життя, включаючи будівельну галузь. Постійні обстріли та повітряні тривоги створюють небезпечні умови для працівників на будівництві та підвищують ризики для їхнього життя та здоров'я. Виконання будівельно-монтажних робіт в умовах війни вимагає розроблення спеціальних стратегій та технологій, які забезпечать максимальний рівень безпеки працівників та продовжать будівельні проекти у таких важких умовах. Мета дослідження – забезпечення безпеки працівників на будівництві під час виконання будівельно-монтажних робіт (БМР) в Україні. Створення умов для безпечної роботи на будівельних майданчиках навіть в умовах воєнного стану. Методика. Аналітичні дослідження рівня безпеки на будівельних майданчиках в умовах воєнного стану, аналіз та синтез наявних даних, порівняння рівня будівельно-монтажних робіт в Україні, системно-правове дослідження законодавства в сфері охорони праці. Результати. Небезпека повітряних тривог та ракетних загроз настільки серйозна, що змушує підприємства шукати ефективні способи захисту для своїх працівників. Важливою перспективою бачиться переобладнання наявних будівельних структур, таких як ліфтові шахти, підземні приміщення та інші частини будівель, на безпечні укриття. Це дозволить зберегти час та зусилля, які зазвичай витрачаються на евакуацію працівників, а також зменшить ризики для життя та здоров'я працівників. Створення безпечних умов праці на будівельних майданчиках вимагає комплексного підходу та впровадження інноваційних технологій. Мобільні укриття, переобладнання існуючих структур, а також упровадження планів надзвичайних ситуацій – ключові кроки в цьому напрямку. Наукова новизна. Запропоновані рішення щодо забезпечення безпеки працівників на будівництві в умовах воєнного конфлікту. Практична значимість. Результати цього дослідження можуть бути використані для розроблення нових підходів та технологій, які забезпечать безпеку працівників та ефективність будівельних робіт у небезпечних умовах.

АДАПТАЦІЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

2024-11-22T17:53:44+02:00

Постановка проблеми. Вимушена зміна форми навчання у вищій школі, яка була спочатку зумовлена пандемією COVID-19, а потім і введенням воєнного стану, вимагає від усіх учасників освітнього процесу ефективного реагування на появу все нових викликів. Процес адаптації до вимушеної трансформації форми навчання складний, як з погляду технічних можливостей забезпечення якості освіти, так і з точки зору психоемоційного стану студентів та викладачів. Створити комфортне освітнє середовище неможливо без моніторингу потреб студентів. Ці потреби динамічні у зв’язку з постійними змінами форм навчання. Адаптація студентів до нових форм навчання (без втрат у якості) буде залежати від розуміння їх ставлення до нововведень в організації навчання та врахування їхньої думки у плануванні подальших змін. Мета та завдання. Визначення ставлення студентів до організації навчання у вищому навчальному закладі в умовах воєнного стану з урахуванням психологічних аспектів. Висновки. Результати проведеного онлайн-опитування серед здобувачів вищої освіти свідчать про поступову адаптацію всіх учасників навчального процесу до різних форм навчання. В цілому студенти задоволені проведенням онлайн-занять за розкладом (синхронний режим за допомогою платформи Zoom). З психологічної точки зору існують проблеми з концентрацією уваги під час навчання, пов’язані із загрозами здоров’ю та життю. Результати опитування свідчать, що потрібно звернути більше уваги на психологічну підтримку. Це можна зробити, запропонувавши студентам для вивчення окрему вибіркову дисципліну, яка спрямована на отримання навичок щодо забезпечення особистого захисту під час збройної та/або інформаційної агресії, або додати до переліку обов’язкових тем для кураторських годин. Загалом студенти позитивно оцінюють зміни у дистанційній форми навчання, які відбулися після її впровадження з початку пандемії коронавірусу. Більшість студентів задоволена організацією та проведенням навчання у дистанційному форматі. Після скасування воєнного стану в країні більшість магістрів обрала би дистанційну форму навчання, більшість бакалаврів – змішану.

ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИКОЮ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НА БУДІВЕЛЬНИХ МАЙДАНЧИКАХ: ДОСЛІДЖЕННЯ НАЙКРАЩИХ ПРАКТИК І СТРАТЕГІЙ

2024-11-22T18:31:07+02:00

Постановка проблеми. У цій статті детально розглядається важливість оптимізації управління логістикою на будівельних майданчиках, яка виступає ключовим елементом для підвищення загальної ефективності та продуктивності в сучасній будівельній індустрії. В умовах зростаючої конкуренції та складності будівельних проєктів, ефективне логістичне управління стає критичним фактором успіху. Значні перевитрати бюджету та затримки у виконанні будівельних проєктів часто пов'язані з неефективним логістичним менеджментом, особливо через повторне виконання робіт, помилки у постачанні матеріалів та недоліки в координації дій між різними учасниками проєкту. Це призводить до зайвих витрат, втрати часу та зниження якості виконання робіт. Мета дослідження. Стаття зосереджується на розробці та впровадженні нових стратегій та методів оптимізації логістики на будівельних майданчиках. Це включає в себе ефективне управління матеріальними ресурсами, поліпшення процесів зберігання та доставки будівельних матеріалів, а також інтеграцію різних аспектів логістичного ланцюга з використанням сучасних інформаційних технологій. Дослідження включає глибокий аналіз наявної літератури та поточних практик на будівельних майданчиках, що дозволяє виявити основні проблеми та визначити ключові виклики та можливості для покращення. Методологія. Для досягнення поставленої мети використовуються методи системного аналізу, порівняльних досліджень та моделювання логістичних процесів. Аналізуються реальні кейси з будівельної практики, проводяться опитування експертів та спеціалістів у галузі логістики та будівництва. Висновки. Результати дослідження можуть бути корисними для покращення процесів управління логістикою на будівельних майданчиках, що сприятиме зниженню втрат ресурсів та підвищенню ефективності у будівельній індустрії. Також стаття вносить важливий вклад у розуміння критичної важливості логістичного менеджменту в сучасному будівництві та пропонує конкретні рекомендації та практичні інструменти для його покращення. Це може сприяти підвищенню конкурентоспроможності будівельних компаній та розвитку галузі в цілому.

СИМВОЛІЗМ В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2024-11-22T18:59:13+02:00

Постановка проблеми: символізм в архітектурному середовищі використовується для вираження абстрактних ідей та створення зображень, які мають ідейне значення. Актуальність дослідження символізму в архітектурному середовищі обґрунтована потребою у поглибленні розуміння його ролі та значення у формуванні естетичного та ідейного змісту архітектурних об'єктів. Мета роботи: дослідити історію виникнення та особливості застосування символізму в архітектурному середовищі. Завдання дослідження: 1. Розглянути сутність та історію виникнення символізму як напряму мистецтва. 2. Порівняти архітектурні об'єкти різних культур та епох з точки зору їх символічного навантаження. 3. Дослідити символізм знакових об’єктів архітектурної спадщини України. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, історико-компаративний, іконографічний та семіотичний аналіз. Висновки: 1. Архітектурне середовище світу – не лише частина створеного та організованого людиною об’ємно-планувального рішення, призначеного для забезпечення життєдіяльності суспільства, а й складна система знаків та символів, яка розкриває світогляд різних культур та епох. 2. Аналіз та порівняння архітектурних об'єктів із різних куточків світу дає можливість зрозуміти їх символічне значення. 3. Символи в архітектурному середовищі: дозволяють передавати ідеї, концепції та поняття без словникового опису; надають архітектурним об'єктам унікальності та запам'ятовуваності; створюють зв’язок між архітектурою, історією, національною культурою та традиціями, а також особливу емоційну атмосферу архітектурного середовища. 4. Відомі архітектурні об'єкти та визначні місця України, такі як: Софійський собор, Хотинська фортеця, Личаківський цвинтар, Будинок із химерами та Майдан Незалежності – це не лише пам'ятки історії та культури, а й символи, які розкривають глибинний сенс українського буття. 5. Відродження та впровадження традиційних культурних образів українського народу в сучасному мистецтві відкриває великі перспективи збереження української ідентичності для майбутніх поколінь та надає символізму архітектурному середовищу.

ЕРГОНОМІЧНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН НА ПРИКЛАДІ ЕКСКАВАТОРІВ

2024-11-22T19:39:27+02:00

Постановка проблеми. Для створення безпечних умов праці машиністів екскаваторної техніки важливі питання ефективного керування ергономічними показниками якості, підвищення надійності екскаваторів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов і комфорту праці операторів. Сукупність ергономічних показників системи «оператор–екскаватор», до яких належать керованість, заселеність, обслуговуваність, освоюваність і технологічність, і визначає поняття ергономічності (критеріальна категорія менеджменту якості, яка одночасно розглядається як об'єкт керування). Зміни, що відбуваються в будівництві, впливають на ефективність функціонування системи «оператор–екскаватор» з урахуванням конкретних виробничо-технічних, природно-кліматичних і соціально-економічних умов. Переозброєння будівельних майданчиків екскаваторами нового покоління, оснащеними сучасними керуючими, комп'ютерними інформаційно-діагностичними системами, апаратними та програмними засобами передавання, оброблення й аналізу даних, не лише забезпечують підвищення ефективності будівельних робіт, а й змінюють характер взаємодії людини і машини. Мета дослідження − забезпечення безпеки під час роботи будівельних машин (екскаваторів) з урахуванням критеріїв ергономічності. Це актуальне наукове завдання, виконання якого дозволить поліпшити умови праці та підвищити ефективність роботи екскаваторів. Висновок. Дослідження показали, що ергономічна складова «людина – машина – середовище» на прикладі вдосконалення екскаваторів дозволяє підвищити безпеку машин та поліпшити умови праці машиністів будівельних машин. Використання математичного апарату теорії нечітких множин для оцінювання та управління ергономічністю екскаваторів зумовлене характером і специфікою функціонування елементів системи «оператор – екскаватор». Інформація про елементи системи може бути представлена суб'єктивними думками або судженнями, неточними даними або похибками у вимірах і розрахунках параметрів. Отже, необхідно використовувати математичний інструментарій, що враховує кількісну і якісну інформацію, подану в лінгвістичній формі.