Український журнал будівництва та архітектури http://uajcea.pgasa.dp.ua/ <p><span lang="UK">Свідоцтво про Державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - серія</span><span lang="UK"> КВ № 24586-14526ПР Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2020 року, ЄДРПОУ 02070772</span></p> <p><span lang="UK">Згідно з Додатком 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.02.2021 № 157 видання включене до Переліку фахових видань України (категорія "Б").</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Наказом Міністерства освіти і науки України № 157 від 09.02.2021 р. (Додаток 3) науково-практичний журнал «Український журнал будівництва та архітектури» включено до Переліку наукових фахових видань України за категорією «Б» (технічні науки) за спеціальностями 132 – матеріалознавство, 191 – архітектура та містобудування, 192 – будівництво та цивільна інженерія, 194 – гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології, 263 – цивільна безпека.</span></p> <p><em>Програмна мета та тематична спрямованість</em> — поширення інформації про наукові праці та результати науково-дослідних розробок; висвітлення досягнень діяльності вчених у галузі розвитку теорії, практики конструювання і технології будівельної техніки, систем управління, комп'ютерних систем, інформаційних технологій.</p> <p><em>Зміст Видання складають раніше ніде не опубліковані оригінальні або оглядового характеру наукові статті, наукові повідомлення і матеріали з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки.</em></p> SHEE “Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture” uk-UA Український журнал будівництва та архітектури 2710-0367 ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРИСТОЇ СТРУКТУРИ ПОЛІМЕРБЕТОНУ НА ОСНОВІ ТЕРМОРЕАКТИВНИХ ФУРАНОВИХ СМОЛ. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239170 <p><strong><em>остановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Розглянуто проблему впливу капілярно-пористої структури, яка характеризується наявністю просторової гратки із мікропор, капілярів і різних дефектів на міцність і стійкість полімербетону. </span><strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> – оцінювання методів визначення пористості (загальний об’єм і розподіл пор за розміром) як структурної характеристики компонентів полімербетону, заповнювачів і наповнювачів. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Зменшення міцності фуранових композицій визначається головним чином за рахунок пороутворення в результаті незмочених агрегатів із частинок дисперсного наповнювача. Результати експериментів свідчать, що із збільшенням дисперсності наповнювача зменшується об’ємна маса зв’язуючого за умови постійності відношення п/н, що пояснюється збільшенням пороутворення в результаті нестачі полімеру і прояву ефекту захоплення повітря. У разі повного просочування мінеральних компонентів полімер розподіляється по всьому об’єму і формується безперервна і рівномірно розподільна гратка з полімеру і його пористого простору. Відповідно полімербетон ущільнюється і створюється контакт між матрицею і полімером.</span></p> A. М. БЕРЕЗЮК Р. Б. ПАПІРНИК М. ГАННИК О. П. МАРТИШ О. О. ЛУПИР Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 19 26 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.19.763 ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ І МЕЖ ПРОЕКТІВ ДЕВЕЛОПМЕНТУ НА ОСНОВІ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЦІЛЕЙ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239171 <p><strong><em>Постановка проблеми. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Пропонується розв'язання актуальної науково-прикладної задачі – підвищення ефективності та якості концепцій розвитку територій шляхом застосування об'єктивних методів обґрунтування цілей, змісту і меж проектів. Показано, що комплексну реконструкцію житлових територій необхідно розглядати як закономірний процес оновлення і вдосконалення планування і забудови міст, підвищення якості середовища проживання і системи життєзабезпечення людини, ефективності використання територій і житлового фонду. Уміння правильно визначити мету, розміри проекту, узгодити власні інтереси девелопера з інтересами майбутніх власників дозволяє досягти максимальних результатів. Показано, що в розвитку девелопменту та управлінні девелоперськими проектами залишається ще низка невирішених проблем, в тому числі: інтеграція діяльності девелоперських компаній з оточенням і потребами зовнішнього середовища, а також не отримали ще достатнього розвитку об'єктивні методи обґрунтування концепцій, змісту і меж багатоаспектних девелоперських проектів. Як </span><strong><em>об'єкт дослідження</em></strong><span style="font-weight: 400;"> розглядаються концептуальні рішення проектів девелопменту. </span><strong><em>Мета дослідження</em></strong><span style="font-weight: 400;"> − підвищення ефективності і якості проектів девелопменту за допомогою об'єктивних методів обґрунтування змісту і меж проектів. У результаті дослідження: виконано аналіз оточення проектів девелопменту та визначено основні категорії зацікавлених груп осіб і коло їх інтересів; визначено систему цілей і пріоритетів для розроблення та оцінювання можливих альтернатив проектів; запропоновано алгоритми дій та інструментарій для обґрунтування змісту і меж проектів девелопменту на основі єдиної системи цілей і пріоритетів. Результати дослідження дозволять підвищити ефективність проектів розвитку і збільшити прибутковість від використання територій.</span></p> А. БІЛОКОНЬ Т. КОВТУН-ГОРБАЧОВА Т. КОЦЮБА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 27 38 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.27.764 ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ТЕПЛОВОГО ТА ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ РОБОЧИХ ЗОН http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239172 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Розглядається проблема прогнозування рівня забруднення повітря в робочих зонах на базі математичних моделей аеродинаміки та тепломасопереносу. Ставиться задача розрахунку поля концентрації хімічно небезпечних речовин та поля температури в робочих зонах. </span><strong><em>Мета роботи.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Побудова числових моделей, що дозволяють швидко визначати розподіл температури та концентрації хімічно небезпечних речовин в областях, які мають складну геометричну форму. </span><strong><em>Методика.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Для числового моделювання процесу забруднення повітря в робочих зонах у разі поширення хімічно небезпечних речовин використовується рівняння Г. Марчука, що враховує перенос хімічно небезпечної речовини шляхом конвекції, а також за рахунок турбулентної дифузії. Для моделювання теплового забруднення робочих зон використовується рівняння енергії. Для моделювання поля швидкості вітру за наявності різного роду перешкод – рівняння Лапласа для потенціалу швидкості. Інтегрування моделювальних рівнянь здійснюється на прямокутній сітці. Для числового інтегрування рівняння, що описує розповсюдження хімічно небезпечної речовини в повітрі робочих зон, використовується скінченнорізницева схема розщеплення. Для числового інтегрування рівняння Лапласа для потенціалу швидкості – дві схеми розщеплення. Невідоме значення потенціалу швидкості на кожному кроці розщеплення розраховується за явною формулою. Числове інтегрування рівняння енергії здійснюється за допомогою явної різницевої схеми. </span><strong><em>Наукова новизна</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> Побудовано числові моделі, що дають можливість розраховувати зони хімічного та теплового забруднення з урахуванням комплексу важливих фізичних факторів. Особливість числових моделей полягає у швидкості розрахунку, що важливо для проведення серійних розрахунків на практиці. </span><strong><em>Практична значимість.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> На базі розроблених числових моделей створено комплекс прикладних програм, який дозволяє аналізувати та прогнозувати інтенсивність та розміри зон теплового або хімічного забруднення. Він може бути корисним для визначенння зон ураження у випадку екстремальних ситуацій на хімічно небезпечних об’єктах. </span><strong><em>Висновки.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Розроблено числові моделі, на базі яких створено комплекс прикладних програм, що дозволяють методом комп’ютерного моделювання досліджувати багатопараметричні процеси хімічного та теплового забруднення робочих зон, повітря. Комплекс програм може бути реалізований на комп’ютерах малої та середньої потужності. Наведено результати обчислювального експерименту.</span></p> В. БІЛЯЄВА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 39 45 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.39.765 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ НАДІЙНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239173 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Будівельна індустрія на сьогодні − один з основних ідентифікаторів тенденцій в різних галузях життя суспільства. Останнім часом значної актуалізації набули питання оптимізації проектних рішень шляхом використання енерго- і ресурсоощадних технологій і максимального використання ресурсів несної здатності будівельних конструкцій. Для вирішення цих питань необхідне глибоке розуміння поняття надійності і довговічності. Оскільки більшість параметрів несної здатності і навантаження є стохастичними за своєю природою, необхідні механізми їх об’єктивного оцінювання, які постають базою концепції «надійнісного проектування». Наявність таких методик дозволяє проектування будівель і споруд із заданим рівнем надійності і точне оцінювання залишкового ресурсу пошкоджених конструкцій, тобто оптимізує розв’язання інженерних задач широкого діапазону як під час нового будівництва, так і під час реконструкції. </span><strong><em>Мета роботи </em></strong><span style="font-weight: 400;">− детальний огляд наявних підходів до оцінювання надійності будівельних конструкцій; структурований аналіз еволюції наукової думки в напрямку розуміння стохастичної природи несної здатності конструкцій, окреслення перспективних напрямків експериментальних і теоретичних досліджень цієї проблеми. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Подальший розвиток концепції «надійнісного проектування» із встановленням цільових рівнів безвідмовності є перспективним, оскільки дозволить отримати ефективні проектні рішення, сприятиме впровадженню ресурсо- й енергоефективних технологій. Актуальним бачиться експериментальне вивчення статистичних характеристик зовнішніх впливів і несної здатності й оптимізація наявних методик імовірнісного моделювання для отримання універсального аналітичного апарату оцінювання надійності.</span></p> Я. З. БЛІХАРСЬКИЙ Н. С. КОПІЙКА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 46 54 ЕКОЛОГІЗОВАНЕ МІСТО ТА ЕКОЛОГІЧНЕ МІСТО: ПОДІБНОСТІ ТА ВІДМІННОСТІ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239175 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><span style="font-weight: 400;">. Екополісність як явище розвитку світової культури і технологій все більше актуалізується на континентах планети. Окремі країни готуються конституційно закріпити на своїх територіях курс на створення екологічного суспільства. Екологічні міста почали будувати всюди. Україна не може залишатися осторонь цього процесу. Однак смислові трактування суті екологічного та екологізованого міста по країнах планети різні. В Україні й у світі не склалося чітких уявлень про «екологізоване місто» й «екологічне місто» як про явища, що спираються на принципово різні, діаметрально протилежні парадигми містобудування, якщо подивитися на них із позиції структурної взаємодії з природними екосистемами.</span> <strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> − розкрити подібності та відмінності між поняттями «екологізоване місто» та «екологічне місто (екополіс)» на сучасному етапі розвитку історії. </span><strong><em>Висновок</em></strong><span style="font-weight: 400;">. У зв'язку з тим, що регіональні та національні програми сталого розвитку територій, згідно з рішеннями самітів ООН з цієї тематики, а також іншими міжнародними документами, повинні реалізовуватися повсюдно, включаючи Україну, теорія екологізації сформованих міст і створення нових екологічних міст, прямуючи з матриць взаємодії циклічно (оборотно) і еволюційно (необоротно) трансформованих екологічних сіл як матеріальних просторів життя суспільства з екологічним світоглядом і мисленням, стає актуальною. Це зумовлює необхідність створення тезауруса, в якому смислове наповнення кожного терміна, поняття і визначення трактуються однозначно і розуміються всіма однаково, утворюючи правильну лексичну корпоративну комунікацію в науковій і проектній екомістобудівній сфері.</span></p> В. ВОРОБЙОВ О. ШИЛО Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 62 72 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.62.768 ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД В УМОВАХ КОСМОСУ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239176 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Система життєзабезпечення Міжнародної космічної станції обов’язково включає забезпечення екіпажу водою питної якості та очищення і знешкодження стічних вод. Вартість доставки води до МКС дуже висока, тому необхідно вдосконалювати технологічні схеми очищення стічних вод в умовах космосу з метою повторного використання води в повному замкненому циклі. </span><strong><em>Методи</em></strong><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Дослідження виконані на підставі аналізу українських і зарубіжних наукових джерел і звітних даних про специфіку використання води на космічних станціях і способах очищення стічних вод. Для розроблення технології очищення стічних вод в умовах космосу, окрім світового досвіду, використані власні дослідження. </span><strong><em>Наукова новизна</em></strong><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Автори статті провели аналіз роботи існуючих споруд з очищення стічних вод в умовах космосу і подали рекомендації до їх використання на МКС. Розроблена технологія для очищення стічних і питних вод в умовах невагомості (космосу) ґрунтується на використанні реакторів. Реактори можуть бути виконані з різних матеріалів (метал, пластик та ін.), вони не містять нестандартного устаткування, яке вимагає заводського виготовлення. Компактність, повна герметичність і невеликі габарити біо- і фізико-хімічних реакторів дозволяють установлювати їх у межах МКС. Процес очищення простий в керуванні і може бути повністю автоматизований. </span><strong><em>Практична значимість</em></strong><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Водні проблеми – головні у всьому світі, у тому числі і в умовах космосу. На МКС має бути передбачена система обробки стічних вод та їх замкнутого використання, оскільки постачання станцій новою водою значно збільшує вартість освоєння космічного простору. Якісна вода − це здоров’я і благополучна робота людей в умовах космосу. Оскільки в космосі відсутня гравітація, для відділення зважених речовин від води треба використовувати відцентрові сили (центрифуги). </span><strong><em>Висновки</em></strong><strong>. </strong><span style="font-weight: 400;">Комплексний розгляд питань, що пов’язані з очищенням стічних вод в умовах космосу, дозволяє зробити висновок про необхідність регенерації води на Міжнародних космічних станціях (МКС).&nbsp;</span></p> Л. Ф. ДОЛИНА О. К. НАГОРНА Ю. О. ЖДАН Д. А. ДОЛИНА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 76 84 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.76.769 РУЧНА РОЗРОБКА ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ҐРУНТУ ПРИСАДИБНИХ ДІЛЯНОК ЛОПАТАМИ ЕРГОНОМІЧНИМ СПОСОБОМ КОПАННЯ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239177 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> У виборі способу розробки грунту, як правило, керуються тим, щоб певну площу ділянки обробити у короткі терміни і з найменшими зусиллями та енергозатратами. На невеликих присадибних ділянках розробку ґрунту виконують вручну садовими лопатами без використання механізованих або електромеханізованих засобів. Такі лопати мають гострий металевий розширений наконечник та дерев’яний держак. Вони знайшли широке застосування завдяки їх відносній дешевизні, але мають малу продуктивність, бо їх ширина складає 0,20…0,24 м. Зазначимо, що під час копання садовими лопатами необхідно підіймати відділений ґрунт, отож основне навантаження припадає на руки. Тому запропоновано та обґрунтовано доцільність використання ергономічної лопати для ручного перекопування верхніх шарів ґрунту присадибних та паркових ділянок, де недоцільно використовувати механізовані або електромеханізовані засоби. Наведено конструкцію та параметри лопати ергономічної, послідовність циклу копання ґрунту з ілюстрацією його етапів, силові характеристики, швидкісні та траєкторні параметри ґрунтового «тіла», що відділяється від масиву за цикл. </span><strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> – обґрунтування ефективності конструкції лопати ергономічної, принципу використання та ергономічних і економічних особливостей. </span><strong><em>Висновки.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Обґрунтовано доцільність та ефективність використання лопати ергономічної для перекопування верхнього шару ґрунту в обмежених обсягах. Проілюстровано використання м’язових зусиль працівників. Ручне підіймання та безпосереднє ручне перекидання ґрунту відсутні. Продуктивність працівника складає до 20...30 м</span><span style="font-weight: 400;">2</span><span style="font-weight: 400;"> за годину, що у 2–3 рази більше, ніж звичайною лопатою, та з меншими трудозатратами.</span></p> М. П. КОЛІСНИК А. Ф. ШЕВЧЕНКО Г. В. ЗАЯЦЬ А. Л. ЧЕРВОНОШТАН Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 86 90 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.85.770 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ У ДОСЛІДЖЕННІ СТРУКТУРНОГО СТАНУ ЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ ПІСЛЯ ЛАЗЕРНОГО ЗВАРЮВАННЯ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239178 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Застосування математичного апарату факторного аналізу дозволяє досліджувати стабільність кореляційних зв'язків між окремими змінними. Саме кореляційні зв'язки між самими змінними, а також між змінними та виділеними факторами містять основну інформацію про стадії розвитку процесу. Результати факторного аналізу будуть інформативними, якщо можлива їх інтерпретація з точки зору фізичного сенсу як досліджувального процесу, так і чинників, які було отримано внаслідок застосування факторного аналізу. Тому, виділяючи фактори, які будуть застосовуватися для подальшого аналізу, слід керуватися не тільки математичними методами, а й фізичним сенсом виділення факторів</span><strong>.</strong><span style="font-weight: 400;"> Таким чином, застосування факторного аналізу для дослідження матеріалознавчих задач (наприклад, процесу зварювання) зводиться до пошуку й аналізу найбільш значимих характеристик процесу (факторів) серед масиву даних, які можна отримати під час досліджувального процесу. </span><strong><em>Мета </em></strong><span style="font-weight: 400;">– дослідження взаємозв'язку між структурним станом по зонах зварного з'єднання після лазерного зварювання зразків зі сталі 10ХСНД із застосуванням математичного апарату факторного аналізу. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Виконано дослідження взаємозв’язку розподілу структурного стану по зонах зварного з’єднання із застосуванням математичного апарату факторного аналізу.</span></p> Д. В. ЛАУХІН О. В. БЕКЕТОВ І. А. ТЮТЕРЄВ Ю. С. СЛУПСЬКА Н. О. РОТТ Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 91 100 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.91.771 НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНИЙ СТАН СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ПЕРЕКРИТТЯ НА ЕТАПІ ЗВЕДЕННЯ СПОРУД http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239179 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> На сьогоднішній день у багатьох спорудах потрібні конструкції перекриття, що відповідають збільшеним вимогам витривалості, прогону, що покривається, і якості поверхні. Часто всім вимогам задовольняють сталезалізобетонні конструкції. Однак ця галузь незважаючи на тривалу історію успіху, все ще не до кінця вивчена, особливо неоднозначна поведінка конструкції на ранніх етапах будівництва. Через неможливість створення композитного перетину відразу виникають різні ефекти і складний напружено-деформований стан на ділянці часу між об'єднанням різних матеріалів у просторі та об'єднанням різних матеріалів у роботі. Так, етап зведення конструкції, до того як вона стала сталезалізобетонною, становить інтерес для повноцінного розуміння механіки роботи композитних перетинів. </span><strong><em>Мета дослідження</em></strong><span style="font-weight: 400;"> − вивчення особливостей роботи СЗБК на етапі монтажу та експлуатації як композитної конструкції, що поєднує переваги і недоліки сталі та бетону. </span><strong><em>В результаті досліджень</em></strong><span style="font-weight: 400;"> з'ясовано, що вивчення напружено-деформованого стану, обставин, що впливають як на стадії експлуатації, так і на стадії зведення, постає важливим завданням для подальшого розуміння роботи сталезалізобетону і збільшення його довговічності. Зокрема, в момент зведення виникає складний напружено-деформований стан, який може спричинити непередбачувані зміни форми. Цей стан нестабільний аж до включення в роботу бетонної полиці сталезалізобетонного перетину за допомогою твердіння бетону в районі анкерів і його подальшого включення в роботу. Ці питання потребують подальшого вивчення для кращого розуміння роботи бетону та сталі як цілісного композитного матеріалу на різних етапах життєвого циклу споруд.</span></p> М. В. САВИЦЬКИЙ Т. Д. НІКІФОРОВА М. О. ФРОЛОВ Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 101 106 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.101.772 BIM-ЕНЕРГОАНАЛІЗ БУДИНКУ З ПОДВІЙНИМИ ВІКНАМИ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239180 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Застосування інформаційної моделі будинку має низку переваг перед класичними методами архітектурно-будівельного проектування. Насамперед, ВІМ дозволяє у віртуальному режимі підібрати, розробити, розрахувати, пов’язати разом і узгодити створені різними фахівцями та організаціями компоненти і системи майбутньої споруди, заздалегідь перевірити їх життєздатність, функціональність і експлуатаційні якості. </span><strong><em>Мета</em></strong> <strong><em>роботи</em></strong><span style="font-weight: 400;"> − поліпшення теплотехнічних показників будинку для зменшення енергоспоживання та аналіз енерговитрат будинку до та після його утеплення за допомогою хмарного програмного забезпечення Insight. </span><strong><em>Висновки</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> Розвиток інформаційного моделювання будівель дозволив переосмислити деякі установлені принципи проектування будівель та споруд і продемонстрував нове потужне джерело ефективності вибору раціональних архітектурно-конструктивно-технологічних рішень. Числовим та дослідницьким шляхами доведено ефективність застосування дворамних вікон, у результаті чого енергоспоживання будинку зменшилося на 9.1 %. Застосування додаткових вікон дозволяє отримати майже термічно однорідну зовнішню утеплювальну оболонку будинку.</span></p> A. М. СОПІЛЬНЯК В. В. КОЛОХОВ Т. П. ЯРОВА С. Ю. СЕРЕДА К. О. СІРЕНОК В. В. ДУНДА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 107 115 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.107.773 ПОШУК ТОЧОК ПРИЄДНАННЯ ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239181 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> Реконструкція систем водопостачання для забезпечення зростаючих потреб споживачів у воді − це складне, тривале та дороге завдання. Варіанти реконструкцій включають розширення існуючих водозабірних споруд або будівництво нових у будь-яких точках існуючої водопровідної мережі. Різноманіття варіантів супроводжується не тільки змінами витрат води на ділянках мережі, а й змінами в розподіленні потоків. Уведення додаткових джерел у склад існуючих систем водопостачання потребує детального вивчення факторів, які впливають на технічні характеристики систем та відповідають за економічну складову проекту. </span><strong><em>Методика.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Проаналізовано вплив визначальних факторів на сумарні втрати напору розподільчої мережі під час реконструкції системи водопостачання. Запропоновано алгоритм пошуку оптимальних точок мережі для приєднання додаткового джерела живлення, який включає визначення оптимального потокорозподілення та відповідних технічних змін для кожного з обраних варіантів; сумарної потужності насосних станцій та напорів; аналіз комплектації системи водопостачання за обраними варіантами; економічний аналіз капіталовкладень у будівництво для влаштування схеми системи водопостачання за певним варіантом та експлуатаційних витрат під час виконання робіт. </span><strong><em>Результати.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Вибір оптимальних точок приєднання додаткових джерел живлення залежить від величини витрат води на ділянках мережі та потокорозподілення. Доведено, що вузли кінцевих ділянок мережі найбільше відповідають умовам пошуку оптимальних точок та можуть живитися з різних напрямків залежно від величини додаткової витрати. За додаткової витрати води, не більшої за дві вузлові, сумарні втрати напору на ділянках мережі мінімальні. У разі надходження до кінцевого вузла додаткової витрати, більшої, ніж дві вузлові, спостерігається збільшення втрат напору, які можуть мати критичні значення залежно від збільшення витрати. Введення до мережі додаткових витрат води, які перевищують дві вузлові, вимагає використовувати як точки приєднання проміжні вузли мережі, розташовані на ділянках із більшою пропускною спроможністю. </span><strong><em>Наукова новизна.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Проведено аналіз факторів, що впливають на вибір точок приєднання додаткових джерел живлення мережі водопостачання у разі її розширення. Аналіз точок проводився в обмежених діапазонах величини витрат води додаткового живлення − менших та рівних вузловим, удвічі та втричі більших за вузлову. Визначено шляхи пошуку оптимального варіанта вибору вузла мережі як точки приєднання додаткового живлення. </span><strong><em>Практична значимість</em></strong><span style="font-weight: 400;">. Використання результатів аналізу дозволить найбільш ефективно вести пошук оптимального варіанта реконструкції систем водопостачання, враховувати вплив визначальних факторів на характеристики мереж у разі змін витрат води та потокорозподілення.</span></p> В. ШАРКОВ О. В. НЕСТЕРОВА О. ЖУРАВЛЬОВА Д. В. ЖЕФРУА Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 116 121 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.116.774 МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА МИХАЙЛОВИЧА ТРУБИ (1878–1950 рр. до 140-річчя з дня народження) http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239182 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Висвітлено маловідомі до цього часу сторінки життєвого шляху, педагогічної та архітектурно-будівельної і творчої діяльності українського громадського діяча І. М. Труби (1878–1950). Наведено факти про його наукову роботу в м. Полтава та аналіз його публікацій. Проаналізовано першу наукову працю І. М. Труби, присвячену економічній доцільності діяльності Полтавського товариства взаємного страхування майна від вогню. Описано переїзд ученого до Катеринослава, його активну участь у товаристві «Просвіта», педагогічну діяльність у школах та технікумах, а також роботу інженером в Управлінні Катеринославської залізниці. Висвітлено труднощі І. М. Труби в боротьбі за життєвий простір, допомогу однодумців на шляху до світлого майбутнього. Підкреслено значимість ученого в розвитку освіти Катеринославської губернії, а також його багатогранність.</span></p> Я. М. МАТРОСОВ Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 122 136 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.122.775 РОЛЬ ВИКЛАДАЧА БУДІВЕЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФОРМУВАННІ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ СТУДЕНТІВ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/239183 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Актуальність дослідження ролі викладачів технічних закладів вищої освіти у формуванні академічної доброчесності студентів визначається: світовими тенденціями в галузі освіти, які спрямовуються на підвищення стандартів академічної культури; Національною стратегією розвитку освіти&nbsp;в Україні; новою освітньою парадигмою, яка ґрунтується на впровадженні особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів до навчання, а також дотримання всіма учасниками освітнього процесу принципів академічної та наукової доброчесності. </span><strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> – проаналізувати </span><span style="font-weight: 400;">рівень розвитку професійно-педагогічної компетентності викладачів сучасних закладів вищої технічної освіти та визначити роль науково-педагогічних працівників у формуванні академічної доброчесності студентів із метою вдосконалення педагогічного процесу у вищій технічній школі України. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Принципи академічної доброчесності мають стати повсякденною нормою корпоративної культури сучасної академічної спільноти. Незважаючи на те, що вища освіта України має численні проблеми із дотриманням доброчесності, оскільки тільки нещодавно стала на шлях побудови доброчесного освітнього середовища, саме принципова позиція професорсько-викладацького складу може допомогти успішно запровадити норми академічної і наукової доброчесності в повсякденну практику педагогічного процесу, у тому числі у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури.</span></p> М. В. САВИЦЬКИЙ Г. П. ЄВСЄЄВА Г. І. ЛИСЕНКО Авторське право (c) 2021 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-09-19 2021-09-19 3 137 142 10.30838/J.BPSACEA.2312.010721.137.776