Український журнал будівництва та архітектури http://uajcea.pgasa.dp.ua/ <p><span lang="UK">Свідоцтво про Державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - серія</span><span lang="UK"> КВ № 24586-14526ПР Міністерства юстиції України від 09 жовтня 2020 року, ЄДРПОУ 02070772</span></p> <p><span lang="UK">Згідно з Додатком 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.02.2021 № 157 видання включене до Переліку фахових видань України (категорія "Б").</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Наказом Міністерства освіти і науки України № 157 від 09.02.2021 р. (Додаток 3) науково-практичний журнал «Український журнал будівництва та архітектури» включено до Переліку наукових фахових видань України за категорією «Б» (технічні науки) за спеціальностями 132 – матеріалознавство, 191 – архітектура та містобудування, 192 – будівництво та цивільна інженерія, 194 – гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології, 263 – цивільна безпека.</span></p> <p><em>Програмна мета та тематична спрямованість</em> — поширення інформації про наукові праці та результати науково-дослідних розробок; висвітлення досягнень діяльності вчених у галузі розвитку теорії, практики конструювання і технології будівельної техніки, систем управління, комп'ютерних систем, інформаційних технологій.</p> <p><em>Зміст Видання складають раніше ніде не опубліковані оригінальні або оглядового характеру наукові статті, наукові повідомлення і матеріали з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки.</em></p> <p> </p> <p><strong>ISSN 2710-0367 (Print)</strong></p> <p><strong>ISSN 2710-0375 (Onlin)</strong></p> <p> </p> SHEE “Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture” uk-UA Український журнал будівництва та архітектури 2710-0367 <p><span style="font-weight: 400;">&lt;a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"&gt;&lt;img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Ця робота ліцензована за &lt;a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/"&gt;Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0&lt;/a&gt;.</span></p> ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ДОСВІДУ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА КУЛЬТОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРАВОСЛАВНОГО ОБРЯДУ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264055 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> За останні тридцять років Україна переживає динамічний зріст храмобудування, а Дніпропетровщина є однією з лідерів цієї тенденції. Це важливий ланцюжок у процесі відновлення храмобудівної традиції на теренах незалежної України, який потребує узагальнень, що обумовлює актуальність теми. </span><strong><em>Мета статті −</em></strong><span style="font-weight: 400;"> сформулювати тенденції та головні напрямки пошуку сучасних засобів формоутворення культових споруд Дніпропетровщини. </span><strong><em>Основна частина</em></strong><span style="font-weight: 400;">. Розглянуто сучасний досвід проєктування та будівництва православних храмів Дніпропетровщини.</span> <span style="font-weight: 400;">Визначено чотири основні тенденції формоутворення храмової архітектури Придніпровського регіону – традиційна, пошуки національної ідентичності, новітнього формотворення та ієротопії. Наведені їх характеристики та приклади. Особлива увага приділена концепції ієротопії з наведенням проектної пропозиції. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Досвід сучасного містобудування на Дніпропетровщині надав можливість визначити, що на цей час, поки що домінує ідеологія «традиціоналізму». Є досить стабільний та поширений напрям «національний історизм». Як перспективу можна розглядати концепцію ієротопії.</span> <span style="font-weight: 400;">В цілому можливо визначити – більша частина перетворень у храмобудівній діяльності Придніпров’я має еволюційний характер, що корегується із сталими традиціями Православного храмового будівництва.</span></p> A.O. АХАЇМОВА С. І. ПОДОЛИННИЙ О.Г. БОЛДИРЄВА А.А. ГАЛАНИЦЬКА Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 7 14 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.7.859 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ У ПРОЕКТАХ ЗНЕСЕННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264058 <p><span style="font-weight: 400;">Робота присвячена пошуку можливостей типізації рішень та нормалізації процесу демонтажу конструкцій при ліквідації будівель та споруд.</span><strong><em> Мета роботи:</em></strong><span style="font-weight: 400;"> дослідити реалізовані проекти демонтажу будівель та споруд та визначити ключові фактори, що визначають вибір технічних рішень ведення робіт. </span><strong><em>Об'єкт досліджень:</em></strong><span style="font-weight: 400;"> основні технічні рішення демонтажу (знесення) будівель та споруд. </span><strong><em>Предмет дослідження:</em></strong><span style="font-weight: 400;"> групи факторів, що зумовили прийняті технічні рішення демонтажу (знесення) будівель та споруд.</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:</span></p> <ul> <li class="show" style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">сформовано сукупність об'єктів представників з числа реалізованих проектів демонтажу (знесення) будівель та споруд;</span></li> <li class="show" style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">створено електронну базу проектів виконання робіт по всій сукупності об'єктів-представників;</span></li> <li class="show" style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">виконано аналіз технічних рішень, закладених у проекти виконання робіт та сформовано сукупність факторів, що характеризують ознаки об'єкта та ознаки оточення об'єкта (майданчика), що визначають прийняті рішення демонтажу (знесення) будівель та споруд;</span></li> <li class="show" style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначено найважливіші (ключові) фактори об'єкта та майданчики, що зумовлюють прийняття технічних рішень демонтажу (знесення) будівель та споруд;</span></li> <li class="show" style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначено кількісні характеристики факторів, ряди зміни їх значень, а також відносну частоту (повторюваність) рішень у загальному обсязі вибірки.</span></li> </ul> <p><span style="font-weight: 400;">На основі груп ключових факторів створено систему документування та аналізу проектів демонтажу (знесення) будівель та споруд.</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Результати дослідження дозволили перейти до типізації та нормалізації технологічних рішень та до системного підходу у напрацюванні типових технологічних схем, форм, шаблонів, таблиць числових даних.</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Використовуючи базу типових рішень та систематизовані документи проектів виконання робіт (ПВР) для повторного застосування в якості можливих аналогів, а також можливості IT-технологій, можемо детально, на хорошому якісному рівні, враховуючи усі минулі помилки та застосував кращу практику суттєво скоротити час та покращити якість підготовки технологічної документації поточних та майбутніх об'єктів.</span></p> А. І. БІЛОКОНЬ П. І. НЕСЕВРЯ В. О. НАУМОВ Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 15 26 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.15.860 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕРМЕТИЧНОСТІ ОБОЛОНКИ БУДІВЛІ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264059 <p><span style="font-weight: 400;">Герметичність та енергоефективність є одними з найважливіших параметрів будівель. Герметичність будівлі забезпечує скорочення енергопотреб на опалення, особливо це стосується будівель із великим опалювальним об'ємом.&nbsp; На сьогодні Україні відсутня нормативна база з визначення герметичності будівель. У статті проаналізовано міжнародний стандарт з визначення герметичності будівель ISO 9972:2015 Теплові характеристики будівель − Визначення повітропроникності будівель − Метод нагнітання вентилятора. На основі міжнародного стандарту удосконалено методичні основи визначення герметичності оболонки будівлі, адаптовано методику визначення герметичності оболонки будівлі для України. У статті приведено методи вимірювання герметичності будівлі, правила підготовки будівлі до вимірювань а також розрахунокпараметрів повітрепроникності. Дана методика містить принцип визначення параметрів герметичності в умовах нагнітання вентилятора. Герметичність будинку, або його повітропроникність, виражається величиною витоку повітря в кубічних метрах за годину на квадратний метр площі зовнішньої оболонки будинку при дії на будівлю перепаду тиску внутрішнього повітря в 50 Па. Під час тесту вентилятор створює перепад тиску у 50 Па. За допомогою диференційного манометру фіксується різниця тиску між тиском у кімнаті та зовнішнім тиском. За допомогою формул приведених у статті розраховується об'ємні витрати повітря через огороджувальні конструкції, також розраховується швидкість витоку повітря.&nbsp; На основі визначених параметрів озраховано показник кратності повітрообміну n</span><span style="font-weight: 400;">50 </span><span style="font-weight: 400;">та показник повітрообміну q</span><span style="font-weight: 400;">50 </span><span style="font-weight: 400;">&nbsp;при створеному перепаді тиску ∆p. Удосконалено методику визначення класу енергоефективності за параметром n</span><span style="font-weight: 400;">50. </span><span style="font-weight: 400;">За результатами проведених розрахунків, маємо можливість визначити інструментальним шляхом клас енергоефективності за визначеним показником кратності&nbsp; повітрообміну.</span></p> А. БОНДАРЕНКО Є. Л. ЮРЧЕНКО О. О. КОВАЛЬ О. А. ТИМОШЕНКО Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 27 34 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.27.861 ДОСВІД СТВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНІХ САМОНАПРУЖЕНЬ У СТИСНУТИХ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТАХ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264061 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Стиснуті сталезалізобетонні конструкції ефективно працюють у якості як окремих стійок чи колон будівель та споруд різного функціонального призначення, так і у якості стиснутих елементів просторових сталезалізобетонних конструкцій (наприклад, стиснуті елементи ферм). Зазвичай, такі конструкції складаються із сталевої оболонки заповненої бетоном. Створення попередніх обтискаючих напружень бетонного ядра дозволяє підвищити загальну несучу здатність та зменшити деформативність вказаних стиснутих елементів. </span><strong><em>Мета статті −</em></strong><span style="font-weight: 400;"> аналіз існуючих практичних методів створення попередніх напружень обтиску у бетонному ядрі стиснутих сталезалізобетонних конструкцій та виокремлення з них методів самонапруження бетонного ядра без застосування спеціальних механічно-силових заходів. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> На основі аналізу існуючих наукових публікацій у вказаному напрямку з’ясовано, що попередні напруження у бетонному ядрі стиснутих сталезалізобетонних елементів можливо створити за рахунок попереднього обтиснення домкратами бетонного осердя у зовнішній сталевій трубі-оболонці (наскрізній обоймі), розрізанням деформаційними швами на окремі секції зовнішньої сталевої оболонки, влаштування попередньо напруженої подвійної оболонки тощо. Попередні самонапруження у бетонному ядрі створюють за рахунок наступних заходів: використання для приготування бетонного розчину напружуючого цементу чи ущільнення бетонної суміші центрифугуванням під час виготовлення комбінованих конструкцій. Вказані методи створення попередніх напружень можливо також застосовувати і при підсилення існуючих сталевих конструкцій обетонуванням чи включенні в сумісну роботу сталевої оболонки підсилення залізобетонних колон.</span></p> А. В. ГАСЕНКО Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 35 43 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.35.862 НЕОБХІДНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ «SMART CITY» В УКРАЇНІ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264064 <p><span style="font-weight: 400;">Цифровізація в будівельній галузі з кожним роком набирає все більшої популярності, однак в порівнянні з іншими сферами життя, використання цифровізації істотно відстає. На зміну використанню в будівельній галузі двомірних креслень, приходять BIM технології проектування і експлуатації будівельних об’єктів, які несуть у собі велику кількість інформації і мають стати основою для створення «Smart City». Технологічний прогрес в проектуванні дозволить підвищити рівень комфорту мешканців мегаполісів при раціональному споживанні ресурсів. Технологія «Smart City» має стати основою для швидкого відновлення населених пунктів після війни та забезпечити основні вимоги сучасності з безпеки, енергоефективності та комфорту. Головною метою статті є аналіз концепції «Smart City» та виявлення основних вимог до будівництва сучасних українських міст. Актуальність статті полягає в відображенні необхідності впровадження концепції «Smart city» в процес управління українськими містами та висвітлення переваг для міста та мешканців. Світова практика підтверджує ефективність таких технологій. Українські міста не можуть бути такими як раніше і будуть відновлюватися з урахуванням усіх викликів сучасності.</span></p> О. О. ГУТНІК Ю. І. ЧАЙКА Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 44 51 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.44.863 ПРОГРАМА ЗАХОДІВ, ЩОДО СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯq http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264065 <p><strong><em>Постановка проблеми. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Обговорення проблем післявоєнного відновлення нашої країни, зокрема, захисту цивільного населення в умовах сучасної війни і подальшого існування України поряд з державою агресором сприяла створенню громадської організація містобудівна платформа «РЕНЕСАНС». Спираючись на напрацювання фахівців організації була створена програма заходів, щодо сучасних засобів захисту цивільного населення.&nbsp;</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Чинні законодавство й будівельні норми були розраховані на укриття держслужбовців, працівників стратегічних підприємств, та деяких інших суб’єктів господарювання відповідно, тобто лише близько до 10 % населення і взагалі не передбачали захист переважної більшості населення.</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Метою статті є ознайомлення представників центрів прийняття рішень, фахівців і громадськості з проблемами захисту цивільного населення, що виявились під час російсько-української війни й шляхами їх подолання.</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">Визначені наявні проблеми системи цивільного захисту, неузгодженість основних понять і термінології, відсутність технічних характеристик найпростіших укриттів, та їхню спроможність забезпечити захист від сучасних засобів ураження. ці «укриття» можуть захистити населення.&nbsp; Передбачено програмні заходи щодо вдосконалення системи захисту, шляхи реалізації програми й фонди фінансування.&nbsp;</span></p> <p><span style="font-weight: 400;">А також надано пропозиції до влади щодо створення Державної цільової програми розвитку системи цивільного захисту на період до 2030 року в рамках роботи Національної ради відновлення і відбудови України</span></p> Т.В. ЖИДКОВА В. Ю. ГЛЕБА А. О. НАСІБОВИЧ А. В. ЖЛОБНІЦЬКИЙ Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 52 58 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.52.864 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНОГО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РІШЕННЯ СПОРУДЖЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ВИСОТНИХ БУДІВЕЛЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МЕТОДУ «ВВЕРХ−ВНИЗ» http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264067 <p><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> З розвитком урбанізації та збільшення попиту на міську забудову спостерігається тенденція підвищення поверховості будівель і споруд. Аналіз кількості пошкоджених житлових та громадських будівель внаслідок військових дій в Україні показує перспективність відновлення крупних населених пунктів шляхом відбудови висотних будівель, зі збільшенням загальної поверховості, та утворенням інфраструктурних комплексів нового покоління. Через обмеженість часу та плановане збільшення інвестицій з залученням світових фінансових установ постає проблема ефективного оцінювання методів спорудження висотних будівель з огляду на надзвичайно стиснуті терміни виконання основних будівельно-монтажних робіт. </span><strong><em>Мета статті −</em></strong><span style="font-weight: 400;"> розробити методику вибору раціонального організаційно-технологічного варіанту спорудження підземної частини висотних будівель при застосуванні методу «вверх−вниз» на основі аналізу фактору складності виробництва будівельних робіт та з використання методу експертних оцінок. </span><strong><em>Висновок.</em></strong><span style="font-weight: 400;"> Обґрунтовано вибір варіанту організаційно-технологічного рішення спорудження підземної частини висотних будівель при застосуванні методу «вверх−вниз». Встановлені фактори, які впливають на складність виробництва будівельних робіт при спорудженні підземної частини висотних будівель. Встановлено, що для влаштування котловану при спорудженні підземної частини висотних будівель, які мають глибоке закладання фундаментів та багатоярусну систему заглиблених поверхів, при застосуванні методу «вверх−вниз», раціонально застосовувати напівзакритий спосіб. Для прийняття обґрунтованого рішення з вибору раціонального варіанта влаштування котловану при спорудженні підземної частини висотних будівель методом «вверх-вниз» в кожному окремому випадку при зміні вихідних даних проєкту рекомендовано провести аналіз із використанням запропонованої методики.</span></p> Т.С. КРАВЧУНОВСЬКА Є. І. ЗАЯЦЬ Л. М. ДАДІВЕРІНА Т.В. ТКАЧ Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 59 67 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.59.865 НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІН СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА» В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264069 <p><strong><em>Постановка проблеми. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Стаття спрямована на визначення характеристик спеціальності при вивченні предметів, передбачених освітньою програмою. Мета статті − висвітлити основні проблеми в навчанні, пов'язані з процесом оволодіння професією та її відгалуженням. Оскільки спеціальність через cукупність проблем досить широка, у викладачів та студентів відсутні необхідні матеріали. Підготовка майбутніх фахівців у сучасних умовах, що змінюються, особливо з розширенням невиробничої сфери ставлять нові задачі перед викладачами профільних Вузів. Стаття відповідає вимогам Міністерства освіти і науки України до наукових статей. </span><strong><em>Мета статті.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Спеціальність (цивільна безпека) та її складова частина охорона праці </span><span style="font-weight: 400;">є складовою частиною освітніх програм підготовки фахівців на бакалаврському рівні вищої освіти. Мета статті та спеціальності – визначити можливості надання компетенцій, потрібних для забезпечення ефективного управління цивільної безпеки та охороною праці в організації, створення у студентів почуття відповідальності за особисту та колективну безпеку, усвідомлення важливості виконання заходів щодо створення нормативних умов праці на робочих місцях виробничої та невиробничої сфери. </span><strong><em>Висновки</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">. </span></em><span style="font-weight: 400;">Вивчення дисциплін полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей для ефективного вирішення професійних завдань з урахуванням вимог цивільної безпеки та охорони праці, гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності, в тому числі невиробничої сфери, шляхом управління</span> <span style="font-weight: 400;">цивільної безпеки та охороною праці. Для виконання поставлених задач при викладанні повинні використовуватись компетентнісний підхід в освітній програмі бакалавра цивільної безпеки та використання сучасних методологічних підходів до професійної підготовки.</span></p> А. А. НЕСТЕР О. В. РОМАНІШИНА Л. О. МІТЮК О. О. НІКІТІН Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 68 74 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.68.866 ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ЯК ІННОВАЦІЙНОГО ЕЛЕМЕНТУ ПРОЕКТІВ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264070 <p><strong><em>Постановка проблеми. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Впродовж останніх років спостерігається тенденція збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного, а з 2022 року – воєнного характеру: пожежі, можливість дії вибухової хвилі при повітряних обстрілах, біологічного, хімічного та радіаційного уражень, які є джерелом ураження і загибелі людей у громадських місцях. Одним із видів захисту від негативного впливу надзвичайних ситуацій є проведення процесу своєчасної і швидкої евакуації із зони їх дії. Ефективність захисту залежить від ступеня підготовленості населення під час тренувань. Труднощі проведення додаткових навчань у реальних умовах та низький рівень зацікавленості населення в отриманні знань та навичок до дій під час небезпек є підставою для розробки і оцінки ефективності інноваційних проектів із застосуванням віртуальної реальності у сфері захисту населення. </span><strong><em>Мета. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Дослідити можливості застосування та ефективність технологій віртуальної реальності в проектах підвищення безпеки різних верств населення при виникненні НС у громадських місцях. </span><strong><em>Висновок. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Наявність низького рівня знань населення про небезпеки та незадовільної його підготовленості до дій у надзвичайних ситуаціях свідчить про застарілі методи і недосконалість існуючої системи підготовки населення та необхідність пошуку інновацій. Шляхами зацікавлення та мотивації до самопідготовки можуть виступати програми матеріального і бонусного стимулювання населення за умови встановлення і використання ним запропонованих програмних продуктів на власні гаджети. Встановлено оптимальну періодичність застосування технологій і пристроїв віртуальної реальності як інноваційного елементу проектів системи захисту населення від надзвичайних ситуаціях. Практично підтверджено, що застосування віртуальної реальності в проектах системи захисту населення сприяє підвищенню рівня знань і психологічної підготовленості населення до дій при виникненні надзвичайних ситуацій.</span></p> М. В. РУДИНЕЦЬ В. І. ФЕДОРЧУК-МОРОЗ Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 75 82 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.75.867 ЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕДЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАСКАДУ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА РІЧЦІ ДНІПРО http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264073 <p><strong><em>Постановка проблеми</em></strong><strong>. </strong><span style="font-weight: 400;">ГЕС – це електростанція, що завдяки напору води, який надходить на лопаті гідротурбіни і таким чином приводить в дію генератори, виробляє електроенергію. Для роботи гідроелектростанції потрібен перепад висоти русла річки. Щоб його створити, будують греблю, що також слугує водосховищем та дає змогу працювати ГЕС у будь-який час. В результаті вода падає з висоти, потрапляє на лопаті турбіни і змушує їх крутитися, а ті, у свою чергу, змушують обертатися вал генератора і виробляти електроенергію. Також для створення потрібного тиску води застосовується деривація – відведення води від русла річки каналом або системою водоводів до гідротехнічних споруд. Інколи використовується одночасно і гребля, і деривація. Ідея будівництва гребель на Дніпрі виникла ще в XVIII столітті за часів Катерини ІІ. Після завоювання Криму і Таврії імперія розглядала Дніпро, як перспективну транспортну артерію для доставки товарів на нові землі і зміцнення своїх позицій на сході. Використанню річки в такій якості заважали знамениті Дніпровські пороги, тому пріоритетом у проєктах того часу було забезпечення судноплавства по всьому руслу Дніпра шляхом їх затоплення. </span><strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> – історичний аналіз еволюції створення, функціонування, розвитку та модернізації каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. </span><strong><em>Висновки</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> Використання гідроелектростанцій дає суттєві переваги для розвитку економіки України. Головною перевагою гідроелектростанції визнана відсутність витрат на «пальне», адже для виробництва електроенергії тут використовуються відновлювальні джерела енергії – вода. Також гідроелектростанції мають довгий термін «використання»: деякі можуть працювати і до 100 років. Гідроелектростанції можуть дуже швидко та в будь-який час пристосовуватися до мінливих потреб ринку в енергії, збільшуючи чи зменшуючи виробництво. ГЕС можна запустити в роботу протягом декількох хвилин. ГЕС – це відсутність вуглекислого газу. Незначні його викиди можуть відбуватися лише під час будівництва станцій. В результаті, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижча, ніж в інших видів електростанцій, тому важливо підтримувати ГЕС в Україні для майбутніх поколінь.</span></p> М. В. САВИЦЬКИЙ І. Ф. ОГДАНСЬКИЙ О. М. САВИЦЬКИЙ К. М. ОГДАНСЬКИЙ Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 83 94 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.83.868 НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ СОНЯЧНИХ БУДИНКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ BIM http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264074 <p><strong>&nbsp;</strong><strong><em>Постановка проблеми.</em></strong> <span style="font-weight: 400;">Проєктування екологічних будинків потребує урахування всіх особливостей клімату, географічного розташування та рельєфу місцевості. В результаті таких досліджень з’являються цілі напрями розвитку архітектурного проєктування: кінетична, динамічна, скляна, водна архітектури і т. д. Експериментальні технології поєднання руху будинку та максимального поглинання сонячної енергії роблять сонячний будинок більш енергоефективним та енергонезалежним і на сьогоднішній день цей напрямок досліджень є дуже актуальним. </span><strong><em>Метою роботи</em></strong><span style="font-weight: 400;"> є визначення раціональної конструктивної схеми сонячного будинку та визначення можливості застосування ВІМ технологій для моделювання подібних будинків. </span><strong><em>Висновки</em></strong><em><span style="font-weight: 400;">.</span></em><span style="font-weight: 400;"> Розвиток технологій моделювання будівель дає змогу розвитку нових напрямів досліджень та проєктування будівель та споруд. BIM технології дають потужне джерело вибору енергоефективних та раціональних архітектурно-конструктивних рішень. В даній роботі визначено раціональну зовнішню форму сонячного будинку з урахуванням форми покрівлі для розміщення сонячних панелей. Передбачено вітражний головний фасад для збільшення енергоефективності будинку та пропуску максимального всередину приміщень сонячного випромінювання взимку або можливість розмістити прозорі сонячні елементи. Також за рахунок знайденої оптимальної величини звису покрівлі максимально знизити потрапляння сонячної енергії всередину будинку, тим самим знизити енерговитрати на кондиціювання. Застосування ВІМ технологій для моделювання сонячних будинків дає змогу запроєктувати будинок з поворотною конструкцією для максимального збирання сонячної енергії протягом світового дня.&nbsp;</span></p> А. М. СОПІЛЬНЯК А.А. ТИТЮК Т. П. ЯРОВА С. Ю. СЕРЕДА Ю. С. ВЕРШКОВА Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 95 101 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.95.869 ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГУМАНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264076 <p><strong><em>Постановка проблеми. </em></strong><span style="font-weight: 400;">Будь-яка територія міста характеризується двома основними показниками: природна основа (ландшафт, клімат, рослинність), а також основа створена в процесі містобудування (планування та забудова). Саме ці основні показники створюють міське середовище. З давніх давен підчас розвитку цивілізації люди прагнули забезпечити комфорт у містах, де проживали з урахуванням всіх потреб життєдіяльності</span><span style="font-weight: 400;">.</span> <strong><em>Мета статті</em></strong><span style="font-weight: 400;"> – дослідити рельєф території в процесі урбанізації, що засвоюється, перероблюється відповідно до потреб окремого етапу розвитку міста. Порівняння декількох зрізів рельєфу міської ділянки дозволяє встановити зміни у складі земної поверхні, які вже відбулися: зникнення озер, річкових протоків, ярів, спрямлення русла річки, поява нового водоймища, зміна висотних відміток. Нагальною комплексною містобудівною проблемою на сьогодні є визначення перспектив подальшого розвитку й реконструкції великих промислових міст. Ергономічний фактор дозволяє, перш за все, створити комфортне середовище для виробничої діяльності, а також рекреаційне середовище, в якому людина в процесі відпочинку могла почуватися комфортно психологічно та емоційно. Гуманізація – олюднення виробничого середовища – виходить з ергономіки, враховує, передусім, нові технології та вплив на екосистему міста. </span><strong><em>Висновки.</em></strong><span style="font-weight: 400;">. Динамічна трансформація міста під впливом найрізноманітніших факторів супроводжувалася зміною підходів, що забезпечують коригування протиріч, що виникають при взаємодії природних та штучних компонентів міського середовища з архітектурно-містобудівною інфраструктурою.</span> <span style="font-weight: 400;">Середовище життєдіяльності на кожному етапі історичного розвитку видозмінювалася, передусім, з урахуванням гуманізації архітектурно - містобудівної інфраструктури, а також на етапах історичного розвитку змінювався характер взаємозв'язків «місто – природне середовище – людина».</span></p> К.С. ХАРЧЕНКО А. В. КРАСНЮК Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-09-06 2022-09-06 3 102 111 10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.102.870