Український журнал будівництва та архітектури

РОЗРОБКА МОДЕЛЕЙ СКЛАДНИХ КОЛИВАНЬ ДЛЯ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ ВІБРОАКУСТИЧНОГО КОНТРОЛЮ БЕЗПЕКИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

А. С. Бєліков — 2024-07-04

Постановка проблеми. Довготривала безпечна експлуатація будівель і споруд неможлива без визначення стійкості їх несних елементів, особливо після струсів і динамічних навантажень за впливу вибухів і пожеж. У таких умовах достовірний і продуктивний моніторинг надійності будівель і споруд стає найважливішим елементом підвищення безпеки людей. Віброакустика – ефективний і інформативний метод, який дозволяє провести неруйнівну оцінку стану бетонних, залізобетонних, цегляних, багатошарових стін та інших видів конструкцій. Однак для підвищення швидкості та якості визначення стану об’єктів потрібна максимальна автоматизація систем віброакустичного контролю. Мета дослідження. – підвищення продуктивності та достовірності віброакустичного контролю будівель і споруд шляхом автоматизації ударної дії із заданими параметрами на базі розробки динамічних моделей складних коливань. Методика. Аналітичні дослідження динамічних кінематичних моделей збуджувача механічних коливань, комп’ютерне моделювання, лабораторні випробування системи керування вібраційним збуджувачем. Результати. Розроблено моделі складних коливань, які дозволяють підвищити надійність та реалізувати нові закони керування, неможливі для класичних вібраційних систем та необхідні для систем автоматизованого віброакустичного контролю будівель та споруд і забезпечення безпеки їх експлуатації. Обґрунтовано використання коефіцієнтів зменшеної розрядності у схемі обчислення за алгоритмом Jack W. Crenshaw в більш широкому діапазоні значень аргументу, ніж із початковими значеннями коефіцієнтів для пристроїв керування вібраційними машинами з обмеженою обчислювальною продуктивністю. Це необхідно для створення виконавчих органів сучасних систем автоматизованого віброакустичного моніторингу тріщин та порушень однорідності несних конструкцій будівель і споруд. Збуджувач коливань апробований в лабораторних умовах. Наукова новизна. Розроблено нові методи й алгоритми автоматичного керування вібраційним збуджувачем для отримання полічастотних коливань, лінійних хвиль та хвильових полів із заданими амплітудними та частотними характеристиками. Практична значимість. Розроблено збуджувач коливань для системи автоматизованого віброакустичного контролю безпеки експлуатації будівель і споруд. Це дає необхідну і достатню базу для удосконалення методів оцінення зміни структури середовища внаслідок прояву тріщин та порушення однорідності.

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БУДІВНИЦТВІ ПОКРИТТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Ю. Б. Балашова — 2024-07-29

Постановка проблеми. Україна, прямуючи до європейської інтеграції, стоїть перед викликом не лише вступити до Європейського союзу, а й адаптувати свою інфраструктуру до високих європейських стандартів якості. Після закінчення війни необхідно не лише відбудувати зруйновані автомобільні дороги, аеродроми та споруди, а й гарантувати стійкість та довговічність інфраструктурних об'єктів. Одна з ключових галузей, де інновації можуть мати суттєве значення, – це дорожнє будівництво. Асфальт і бетон – найпоширеніші будівельні матеріали у сфері будівництва нежорсткого і жорсткого дорожнього одягу. Інноваційні технології ремонту тріщин у покриттях автомобільних доріг з асфальту і бетону постійно розвиваються. Тривають пошуки нових методів і матеріалів для більш ефективного та тривалого утримання дорожнього покриття в належному стані. Використання передових технологій дозволяє підвищити якість ремонту, збільшити тривалість служби доріг і зменшити його вплив на навколишнє середовище. Інноваційні підходи до ліквідації тріщин допомагають забезпечити безпеку і комфорт на дорозі для всіх учасників дорожнього руху. Мета статті – аналіз зарубіжного досвіду застосування ефективних інноваційних технологій у будівництві покриттів автомобільних доріг та обґрунтування доцільності використання самовідновлюваного верхнього шару нежорского і жорсткого дорожнього одягу з асфальту і бетону в умовах України на основі аналізу їх властивостей. Висновки. Включення властивостей самовідновлення в асфальто-бетонні покриття – ефективний метод для збільшення терміну їх служби та досягнення екологічності дорожнього одягу. Досліджені наявні та вдосконалені технології самовідновлення, придатні для застосування в асфальтових покриттях, а саме, включення загоювальних речовин, індукційне нагрівання та гібрідні технології. Досліжено механізми самовідновлення бетону: аутогенні, на основі автономних бактерій і на основі автономних капсул. Дослідження самовідновлюваних покриттів спрямовані на розроблення розумної та ефективної системи дорожнього одягу, здатної до самооцінки та автоматизованого ремонту тріщин. Вибір технології повинен базуватися на її здатності ефективно відновлювати пошкодження та тріщини в асфальті і бетоні, забезпечуючи тривалий та надійний захист.

ЛОГІКО-ЙМОВІРНІСНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВІДМОВ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ

С. В. Бєгічев — 2024-07-29

Достовірність та надійність результатів геодезичних і кадастрових робіт залежить головним чином від точності інструментів, кваліфікації спостерігача, його професіоналізму і надійності пунктів геодезичної мережі (ГМ). Як правило, у більшості випадків існує обґрунтований вибір відповідних за точністю геодезичних інструментів і залучають інженера-геодезиста високої кваліфікації для виконання певних видів геодезичних робіт. Проте щодо визначення вихідних пунктів для створення надійного геодезичного знімального обґрунтування можуть виникнути певні питання. Визначення надійних геодезичних пунктів для виконання інженерно-геодезичних робіт на основі методів оцінювання надійності – це актуальне наукове завдання сьогодення. Мета роботи – підібрати метод оцінювання надійності на основі аналізу існуючих та адаптувати для вирішення проблеми оцінювання надійності геодезичних мереж як одного з найважливіших параметрів, що характеризують їх стан. Оцінити надійність геодезичної мережі м. Дніпро шляхом побудови дерева відмов. Розрахувати динаміку інтенсивності відмов ГМ протягом 100-річного періоду її існування. Обчислити доцільну періодичність обстежень (моніторингу) ГМ залежно від інтенсивності відмов її елементів (геодезичних пунктів). Методика. Аналіз міжнародних і національних стандартів з оцінювання надійності, Стандартів України, де наведені методи оцінки надійності різних систем. Огляд методів для оцінювання надійності ГМ. Застосований дедуктивний метод з побудовою дерева відмов геодезичної мережі, в основі якого лежить логіко-ймовірнісна модель причинно-наслідкових зв'язків відмов системи з відмовами її елементів та іншими подіями. Наукова новизна. Встановлено оптимальний метод оцінки надійності ГМ. Побудовано дерево відмов ГМ у програмному засобі TopEvent FTA. Виконано оцінку надійності геодезичної мережі, обчислено ітенсивність відмов на різних етапах її функціонування, описано математичні вирази функцій відмов геодезичної мережі шляхом застосування булевих функцій. Практична значимість. Проаналізовано міжнародні та національні нормативні документи з оцінки надійності, Стандарти України, де наведені методи оцінювання надійності систем. Виконана оцінка надійності стану ГМ м. Дніпро допомагає обирати стабільні геодезичні пункти для створення локальних геодезичних мереж та знімального обґрунтування. Обґрунтовано доцільну періодичність моніторингу геодезичних пунктів. Використання надійних пунктів геодезичних мереж дозволить отримати достовірні дані спостережень, що значно підвищить якість інженерно-геодезичних робіт. Результати. Розглянуто функціонування геодезичної мережі м. Дніпро на побудованому послідовному дереві відмов. Застосовано булеві функції для опису математичних виразів функцій відмов геодезичної мережі, що включає 5 та 10 елементів.

АНАЛІЗ РУЙНУВАНЬ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ РФ

А. С. Бєліков — 2024-07-29

Постановка проблеми. У зв’язку з постійними терористичними атаками рф по об‘єктах енергетики України заподіяно руйнування енергетичній системі, що спричинило її знеструмлення і, через це, віялові відключення по всій території країни. Знищення енергетичних потужностей зумовило нестабільну роботу окремих підрозділів критичної інфраструктури з вироблення електроенергії на теплових, атомних та гідроелектростанціях і введення вимушених графіків погодинного відключення електроенергії. Загарбання Чорнобильської атомної електричної станції (АЕС), окупація та повний контроль Запорізької АЕС та Запорізької теплової електричної станції (ТЕС). Повне руйнування Каховської гідроелектростанції (ГЕС), часткове руйнування Дніпровської, Дністровської та Канівської ГЕС. Через війну пошкоджено Криворізьку та Придніпровську ТЕС, повністю зруйновані Луганська (90–100 %), Вуглегірська (90–100 %), Зміївська ТЕС (до 90 %), майже повністю зруйновані Бурштинська (80–90 %) та Ладижинська ТЕС (70–95 %). Мета статті полягає у виявленні та аналізі пошкоджень ТЕС, ГЕС та АЕС України, через воєнні дії рф проти України та визначені можливих наслідків для ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) нашої держави і можливі перспективи переходу до нових ядерних реакторів європейських та світових виробників паливних елементів, для удосконалення обладнання та стабілізації на енергетичному ринку в умовах ведення бойових дій. Висновок. У ході аналізу потенційних небезпек на радіаційнонебезпечних об’єктах (РНО) України визначено, що основну загрозу становлять аварії на РНО з викидом радіаційної речовини в атмосферу, літосферу та гідросферу. Через захват ворогами Чорнобильської та Запорізької АЕС проведення вимірів стандартними методами дослідження, скринінгу та моніторингу неможливе, доступ представників МАГАТЕ обмежений. Саме тому слід застосовувати новітні методи проведення вимірювань з використанням автономних дистанційно-керованих наземних, надводних та повітряних дронів в автоматичному об’єктовому або вибірковому вимірюванні радіаційних параметрів на РНО. Використання автономних апаратів (дронів) стало наразі найактуальнішим питанням радіаційної безпеки не тільки атомної енергетики, а й усього ЯПЦ як частини екологічної безпеки України. У випадку загарбання ядерного об’єкта чи обмеженого доступу до нього треба змінити й методи досліджень. Якщо об’єкт захоплено частково чи до нього є доступ, тоді можна застосовувати експрес-методи реєстрації радіаційного забруднення або метод забору проб і в подальшому – метод лабораторних досліджень. Проте якщо АЕС або об’єкт, що входять до ядерно-паливного циклу України, захоплений і доступ до нього неможливий, залишаються тільки методи дистанційного вимірювання радіаційної обстановки на ядерних об’єктах і навколо них, за допомогою наземних та повітряних автономних апаратів. Для подальших досліджень необхідно виявити технічні можливості щодо використання власних копалин, що є в Україні, та перехід із радянських реакторів типу РБМК-1000, ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 з паливними елементами, які поставляються нам з рф, на більш сучасні типи реакторів європейського та американського виробництва з відповідними елементами завантаження.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ДЕСТРУКЦІЇ ТА ГОРІННЯ ОРГАНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПОЖЕЖІ

А. С. Бєліков — 2024-07-29

Постановка проблеми. Пожежі швидко виникає і розвивається за наявності в осередку горючих матеріалів та конструкцій. Це ускладнює, а в деяких випадках робить неможливими ефективне вогнегасіння, евакуацію, порятунок людей і матеріальних цінностей. З метою оцінювання процесів розвитку горіння та розроблення засобів підвищення вогнестійкості виробів та конструкцій необхідно вивчити процеси горіння матеріалів. Мета – моделювання процесів горіння легкодиспергуючих речовин і розвитку газоподібних реакцій та їх суміщення на прикладі горіння деревини. Методика – вивчення процесів горіння, математичне моделювання процесів горіння на прикладі горіння деревини з урахуванням деструктивних процесів за дії високих температур з урахуванням правил термодинаміки. Результати. Аналіз показав, що виділення основних стадій під час моделювання горіння деревини значно менше розроблене, аніж у випадку горіння газових систем. Особливо складно це зробити для опису горіння деревини, на поверхні якої відбувається взаємодія мас (і тепла) при вигоранні окремих компонентів, причому розмір поверхні фронту горіння на одиницю перерізу зразка також може змінюватись у часі. Тому визначенням основної стадії горіння деревини слід користуватись в основному для якісного аналізу процесу, а кількісні моделі горіння деревини слід будувати по можливості з урахуванням усіх визначальних факторів, що характеризують явища. Наукова новизна. Вперше на основі моделювання процесів горіння органічних матеріалів визначено закономірності деструктивних процесів, які, залежно від температури, мають спільні закономірності якісних та кількісних характеристик. Визначено хімічну стадійність та її зв’язок із фізичною стадійністю перетворення горючих органічних матеріалів, диспергованих у поверхневому шарі, із сумарним тепловим ефектом хвилі горіння. Практична значимість. Виділення стадій під час хвильового горіння деревини дозволяє мати якісне відображення процесів залежно від просторової зони та її віддалення від газової зони, що дозволяє прогнозувати розроблення захисних засобів органічних матеріалів від горіння.

РОЗРОБКА КОНСТРУКТИВНОГО РІШЕННЯ ТРАВИЛЬНИХ АГРЕГАТІВ ДЛЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ В СИЛЬНОАГРЕСИВНИХ ГАРЯЧИХ СІРЧАНОКИСЛИХ РОЗЧИНАХ

А. М. Березюк — 2024-07-29

Постановка проблеми. Технологічний процес металургійних, трубопрокатних, хімічних і інших підприємств включає хімічну обробку металопродукції травленням у гарячих (60–80 ^оС) розчинах сірчаної кислоти концентрації 20–22 %. Такий спосіб хімічної обробки металопродукції здійснюється у травильних відділеннях підприємств у спеціальних ємностях (травильних агрегатах). Травильний розчин указаної концентрації й температури – це сильно агресивне середовище для всіх будівельних конструкцій із традиційних матеріалів. Існуючі технологічні травильні агрегати хімічної обробки металопродукції не забезпечують надійності і довговічності роботи і руйнуються через 1−2 роки експлуатації. Тому підприємства чорної металургії, які мають травильні відділення для хімічної обробки металоконструкцій, належать до підприємств із сильно агресивним середовищем і їх проектування повинно здійснюватися з урахуванням цих умов. Мета роботи – пошук і впровадження у виробництво механізмів підвищення стійкості полімербетонів в агресивному середовищі. Об’єкт дослідження – полімербетон на модифікованих фуранових смолах. Предмет дослідження – впровадження у виробництво і вивчення особливостей та удосконалення конструктивних рішень травильних ванн із матеріалів на основі полімербетонів у агресивному середовищі. Основна частина – розроблення конструктивного рішення технологічних травильних агрегатів із конструкційного корозійностійкого матеріалу (полімербетону на фуранових смолах). Висновки. Травлення металовиробів на підприємствах чорної металургії проводиться у сильноагресивних гарячих розчинах сірчаної кислоти 20–25 % концентрації за температури 60–80 ⁰С. В умовах постійної дії сильноагресивних гарячих сірчанокислих розчинів навіть захист їх хімічно стійкими матеріалами не забезпечує необхідної їх надійності і довговічності. Для виготовлення таких конструкцій необхідний новий конструктивний матеріал, який сполучав би хімічну стійкість із міцністю і довговічністю. Таким матеріалом виявився конструктивно хімічно стійкий полімербетон на основі термореактивних фуранових смол, які володіють високою міцністю, універсальною хімічною стійкістю, що дозволяє принципово по-новому вирішити проблему надійності і довговічності технологічних агрегатів хімічної обробки металоконструкцій підприємств чорної і кольорової металургії. Нове конструктивне рішення технологічних травильних агрегатів з армополімербетону полягає в комплексі з амортизаційними брусками й удосконаленою системою вентиляції, які складаються з окремих елементів повної заводської готовності масою не більше 5 т, що дозволяє їх транспортування і монтаж у діючих цехах травильних відділів існуючими механізмами.

ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ БАГАТОПОВЕРХОВИХ БУДІВЕЛЬ

О. І. Бондаренко — 2024-07-29

Постановка проблеми. Активне використання джерел відновлюваної енергії та впровадження енергоефективних систем у всіх сферах життя сьогодні – це найважливіша складова майбутнього розвитку, який здатен змінити життєдіяльність і комфорт кожної людини. І дуже важливо визначити місце архітектури в цьому процесі. Аналізуючи світовий досвід архітектурної діяльності останніх десятиліть, особливо в економічно розвинених країнах, можна зазначити, що інженерно-технологічні системи альтернативної енергетики стають невід'ємною частиною різних типів будівель та комплексів, як житлових (малоповерхові, багатоповерхові), так і громадських (ділові, торгові, культурні, поліфункціональні комплекси та ін.). Альтернативна енергетика стає одним із факторів, що впливає на планування та зовнішній вигляд будівлі, вибір матеріалів та декоративне оздоблення і значною мірою – на формоутворення об'єктів «інноваційної» архітектури. Мета статті – дослідити особливості архітектурного формоутворення енергоефективних багатоповерхових будівель як результат взаємозумовленості архітектури і енергоефективних технологічних систем, на прикладі сучасних архітектурних об’єктів світу. Висновок. Інженерно-технологічні системи альтернативної енергетики багатоповерхових будівель, які базуються на відновлюваних джерелах енергії, забезпечують такі характеристики будівель, як екологічність, автономність, самодостатність, економічність, енергоефективність і високий рівень комфортності проживання, архітектурна індивідуальність і свобода архітектурного формоутворення, незвичайність об’ємно-композиційних рішень архітектурних об’єктів.

ПЕРЕТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ОЗЕЛЕНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ МІСТА ДНІПРО В УМОВАХ ПОДАЛЬШОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКЗОГЕННИХ, ЕНДОГЕННИХ ТА АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

В. В. Воробйов — 2024-07-29

Постановка проблеми. Зміни ендогенних процесів, (пов'язаних з новим циклом руху енергії всередині Землі, наслідком чого стали зміни в характеристиках неотектоніки, сейсміки та в інших процесах), трансформації екзогенних факторів (пов'язаних із зовнішніми, космічними силами – радіацією, гравітацією, іншими, джерелами яких є, в першу чергу, цикли активності Сонця та інших космічних об'єктів), та антропогенних процесів (які теж входять до нового циклу зміни підходів до функціональної, структурно-планувальної та об'ємно-композиційної організації міст), а також зміни у біології, енергетиці та ментальності людей, та зміни у інших форм життя і на планеті, і в кожному з регіонів України, включаючи Дніпропетровську область, швидко прогресують. Строки початку змін різні. Проте загалом вони активізувалися в останній чверті ХХ – на початку ХХІ століття. Це викликає потребу перегляду підходів до перетворення системи озеленених територій міст. У тому числі – Дніпра. 14 вересня 2020 року в Україні введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України «Про Стратегію національної безпеки України». Розроблено «Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату» на період до 2030 року. Є також «Методичні рекомендації щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки для містобудівної документації». Розроблено регіональні документи у контексті сказаного. Однак усі вони не враховують великої групи явищ, що визначають функціонування системи озеленення міста, які є первинними по відношенню до норм, представлених в офіцийних джерелах. Мета статті – розглянути підходи до концепції перетворення системи озеленених територій м. Дніпро на сучасному етапі його екологізації на основі подальшої трансформації ендогенних, екзогенних та антропогенних факторів сталого розвитку міста.

УДОСКОНАЛЕНИЙ АЛГОРИТМ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО РЕДЕВЕЛОПМЕНТУ ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІЙ

В. В. Ковальов — 2024-07-29

Постановка проблеми. Через фінансово-економічну кризу багато промислових підприємств припинили свою діяльність або суттєво зменшили обсяги виробництва внаслідок скорочення ринків збуту продукції, що супроводжується деструктивними процесами та явищами. Адже в умовах динамічного конкурентного середовища частина підприємств мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їх продукція не користується попитом, приміщення здаються в оренду, значні території зайняті відходами і шкідливими речовинами (екологічно небезпечними), низький технологічний рівень виробництва, слабку науково-технічну сферу, скорочення пропозицій трудових ресурсів. Тому забезпечення сталого розвитку України неможливе без вирішення проблем реструктуризації та якісного оновлення промислового виробництва, реконструкції деградованих міських територій, зайнятих занедбаними будівлями і спорудами промислових підприємств. Отже, існує об’єктивна потреба підвищення рівня рентабельності забудови територій шляхом обґрунтування альтернативних варіантів використання земельних ділянок: знесення деградованих промислових підприємств та будівництво нових об’єктів або реконструкція будівель і споруд промислових підприємств зі зміною функціонального призначення. Проте наразі відсутній єдиний підхід до побудови інформаційної моделі процесу прийняття рішень щодо реконструкції промислових підприємств зі зміною їх функціонального призначення. Мета статті – розроблення вдосконаленого алгоритму прийняття рішень щодо реконструкції промислових підприємств зі зміною функціонального призначення. Висновок. Удосконалено алгоритм прийняття рішень з реконструкції промислових підприємств зі зміною функціонального призначення, що забезпечує одержання обґрунтованих значень техніко-економічних показників таких проєктів залежно від наявної вихідної інформації щодо об’єкта та умов виконання робіт, а також надає можливість уточнення значень показників ефективності управлінських рішень на різних етапах життєвого циклу, завдяки коригуванню значень тривалості та вартості реконструкції шляхом варіювання параметрів, які входять до складу визначальних факторів.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВІЗУАЛЬНИМИ ЯКОСТЯМИ ОСВІТЛЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ МІСТА

Г. Ю. Кононенко — 2024-07-29

Постановка проблеми. Освітлення – важливий аспект створення привабливого та комфортного міського середовища. Воно може поліпшити естетику нічних міст, виділяючи архітектурні деталі, підкреслюючи значущі місця та створюючи зони для громадської взаємодії. Грамотно спроектоване освітлення позитивно впливає на здоров'я та комфорт громадян. Воно може поліпшити настрій, сон, зменшити втомленість та поліпшити зорову функцію. З розвитком нових технологій освітлення та цифрових інновацій стає можливим упровадження в архітектурну практику сучасних підходів до планування міського освітлення. На сучасному етапі інноваційного розвитку технологій вуличного освітлення все більшу роль відіграють Urban Lighting Masterplan (ULMP). Це стратегії, що регламентують та фіксують основні вимоги до організації сталого штучного освітлення міських просторів.. Дослідження присвячене принципам управління візуальними якостями освітлюваного архітектурного середовища. Вперше пропонується каркас формування критеріїв оцінки візуальних якостей архітектурного середовища. Як перспективний інструментарій управління візуальними якостями освітлення розглядається GIS, рівні якої формуються відповідно до функцій візуального комфорту. Визначено дев'ять функцій візуального комфорту, кожна з яких є базою для створення шарів GIS: адаптивна; аксіологічна; компенсаторна; інтегрувальна; естетична; культурна; функція соціальної пам'яті; гносеологічна; етична. Кожний наступний шар додає свої джерела світла. Для кожної з цих дев'яти функцій запропоновано дві властивості освітлення: колір і світло. Кожна властивість описується чотирма характеристиками: колір – насиченість, світлота, кольорова температура, кольоровий тон; світло (світловий потік) – яскравість, освітленість, контрастність. Висновки. Сформовано уявлення про підходи та структуру оцінки візуальних якостей освітлюваних публічних просторів. Висунуто гіпотезу про те, що оптимальним підходом до аналізу існуючих ситуацій в освітленні відкритих публічних просторів та формуванні комплексів вимог щодо поліпшення їх візуальних якостей є використання GIS. Сформовано гіпотезу про структуру критеріїв оцінки візуальних якостей освітлення, заснованої на психофізіологічних, емоційно-естетичних та образно-художніх рівнях сприйняття архітектурного середовища. Таким чином підхід, описаний у статті, дає змогу сформувати критерії оцінки візуального комфорту штучного освітлення публічних просторів.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ІНШИХ КРАЇНАХ

Є. О. Ландо — 2024-07-29

Україна стоїть перед викликом удосконалення ринку сільськогосподарських земель, що має велике значення для економічного та соціально-економічного розвитку сільського господарства. Відсутність чіткого плану дій у цьому напрямку через розбіжність поглядів учасників процесу потребує уваги. Розглянуто міжнародний досвід та визначено шляхи подальшого розвитку ринку земель в Україні. Аналіз кращих практик з інших країн може допомогти уникнути негативних наслідків та забезпечити відповідність європейським стандартам. Результати дослідження вказують на необхідність регулярного моніторингу ринку та вжиття заходів для забезпечення відповідності використання земель їх призначеності. Мета полягає у вивченні міжнародного досвіду з утворення ринку земель в Україні та визначенні можливостей його подальшого розвитку. Практична значимість. Важливе стратегічне завдання України – створення умов для дотримання всіх прав людини, включаючи право на вільне володіння, користування та розпоряджання власним майном. Упровадження вільного ринку земель в Україні має потенціал сприяти появі свободи вибору, нових можливостей та перспектив розвитку як у сільському господарстві, так і в економіці загалом. Результати. Розглянуто як позитивні, так і негативні наслідки впровадження ринкових земельних відносин у різних країнах, визначено пріоритетні етапи розвитку цього процесу в нашій країні. Результати аналізу вказують на необхідність регулярного моніторингу ринку земель та вжиття заходів щодо забезпечення відповідності використання земель їх призначеності.

ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОГО ПРОСТОРУ СТАРИЦЬ: НАУКОВИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД

Є. В. Самойленко — 2024-07-29

Постановка проблеми. Після прийняття Закону № 1641-VIII від 04.10.2016 р. в українське законодавство введено «басейновий принцип управління». Цей принцип передбачає комплексне (інтегроване) управління водними ресурсами в межах району річкового басейну [1]. У долинах рівнинних річок із великою кількістю вигинів, зокрема, у Дніпра, Дунаю, Вісли, формуються стариці, тобто залишки старого річища. Стариці – це малі озера, що утворюються на заплавах унаслідок ерозії та випадання осаду. У великих містах подібні озера стають важливими осередками біологічної різноманітності, поліпшують мікроклімат, становлять перешкоду паводкам та мають привабливий зовнішній вигляд. Однак, стариці схильні до висихання, замулення та перетворення на болота. Отже, дослідження стариць у контексті містобудування вкрай необхідне для запобігання хаотичній забудові й збереження подібних екосистем. Крім того, узагальнення досвіду освоєння та реабілітації таких об'єктів має практичне значення для міського планування. Мета дослідження. Розглянути та узагальнити науковий і практичний досвід формування архітектурно-містобудівного простору вдовж стариць. Висновок. Знайдено та систематизовано наукові дослідження у галузях гідротехніки, агрономії, урбаністики, які можна впровадити в містобудівну практику для розв'язання проблем стариць. За допомогою супутникових знімків, аналітичних карт-схем виявлено закономірності в організації простору стариць у найбільших містах України. Аналогічно знайдено та проаналізовано закордонні приклади планування і забудови приозерних (пристаричних) територій в Європі, Америці, Азії, Океанії. У вищезгаданих прикладах виявлено вдалі практичні рішення використання науково-технічних методів збереження стариць. Виявлено закономірності й тенденції організації забудови та вуличної мережі навколо малих заплавних озер і стариць.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГРУПОВОГО УРАХУВАННЯ АРГУМЕНТІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОДЕЛЕЙ КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ НАСЕЛЕННЯМ

В. В. Ткачова — 2024-07-29

Постановка проблеми. Серед найважливіших завдань оптимізації режимів роботи міських газорозподільчих систем – розроблення найближчої стратегії таких режимів. Обробка планових і статистичних показників режимів газоспоживання – один із ключових методів забезпечення оптимального функціонування та нормальної експлуатації систем газопостачання. Найбільш перспективним методом моделювання для розв’язання задач прогнозування став метод самоорганізації моделей, реалізований як метод групового урахування аргументів (МГУА). Короткострокове прогнозування обсягу газоспоживання становить основну вихідну інформацію для прийняття рішень у процесі планування режимів споживання й оперативно-диспетчерського управління. Метод МГУА, відомий також як метод Івахненко, – це потужний інструмент для отримання високоточних прогностичних моделей, що набуває значущості для прогнозування у керуванні енергетичними ресурсами та плануванні їх використання. Розв’язання подібної задачі актуальне, оскільки надає можливість аналізувати обсяги споживання природного газу населенням на майбутній період. Мета статті – методом групового урахування аргументів за вхідними даними побудувати математичні моделі прогнозування споживання газу. Висновок. Для вибору кращих моделей рекомендуються такі параметри: витрата газу завтрашнього дня як функція (основний критерій) та аргументи (додатковий критерій) – витрата газу на сьогоднішній день, температура повітря на сьогодні, температура вчорашнього дня і температури за минулі 3, 5, 7 днів, швидкість вітру і день тижня. Отримані математичні моделі споживання природного газу населенням можна буде застосувати для аналізу обсягів споживання природного газу. Метод дозволяє знайти єдину оптимальну математичну модель, яка найкращим чином розв’язує поставлену задачу.

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛУ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАВОК В БУДІВНИЦТВІ

В. І. Доненко — 2024-07-29

Розглядається роль логістичного менеджменту в будівельній галузі, підкреслюється необхідність ефективного управління матеріальними ресурсами та оптимізації ланцюгів поставок. Мета статті – дослідження принципів формування логістичного менеджменту в будівельних організаціях для керування поставками з акцентом на мінімізацію витрат та оптимізацію використання ресурсів. Запропонований стратегічний підхід передбачає трансформацію класичних концепцій в логістично-орієнтовану організаційну діяльність, інтеграцію передових технологій та інноваційних систем управління ресурсами для розкриття повного потенціалу матеріальних активів та оптимізації операцій. Підкреслюється потенційний вплив цих стратегій на розвиток економіки країни, наголошується на їх внеску в економічну стабільність. Інтеграція логістичного менеджменту в будівельну сферу виступає каталізатором наукового прогресу в цій галузі. Стаття слугує дорожньою картою для будівельних компаній і закликає до прийняття далекоглядних стратегій, що відповідають вимогам сучасного будівельного ринку. Застосовуючи інноваційні підходи та передові технології, будівельні організації можуть сприяти економічному відродженню після перемоги та зробити свій вклад у ширші ініціативи з розвитку міст. Акцентовано увагу на важливості співпраці між стейкхолдерами в будівельній галузі, використання цифрових платформ та інструментів спільної роботи для поліпшення комунікації, обміну даними в режимі реального часу та оптимізації координації між постачальниками, логістичними провайдерами та проектними командами. Інтегровані логістичні мережі забезпечать безперебійний потік інформації та матеріальних ресурсів.