ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГУМАНІЗАЦІЇ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотація

Постановка проблеми. Будь-яка територія міста характеризується двома основними показниками: природна основа (ландшафт, клімат, рослинність), а також основа створена в процесі містобудування (планування та забудова). Саме ці основні показники створюють міське середовище. З давніх давен підчас розвитку цивілізації люди прагнули забезпечити комфорт у містах, де проживали з урахуванням всіх потреб життєдіяльності. Мета статті – дослідити рельєф території в процесі урбанізації, що засвоюється, перероблюється відповідно до потреб окремого етапу розвитку міста. Порівняння декількох зрізів рельєфу міської ділянки дозволяє встановити зміни у складі земної поверхні, які вже відбулися: зникнення озер, річкових протоків, ярів, спрямлення русла річки, поява нового водоймища, зміна висотних відміток. Нагальною комплексною містобудівною проблемою на сьогодні є визначення перспектив подальшого розвитку й реконструкції великих промислових міст. Ергономічний фактор дозволяє, перш за все, створити комфортне середовище для виробничої діяльності, а також рекреаційне середовище, в якому людина в процесі відпочинку могла почуватися комфортно психологічно та емоційно. Гуманізація – олюднення виробничого середовища – виходить з ергономіки, враховує, передусім, нові технології та вплив на екосистему міста. Висновки.. Динамічна трансформація міста під впливом найрізноманітніших факторів супроводжувалася зміною підходів, що забезпечують коригування протиріч, що виникають при взаємодії природних та штучних компонентів міського середовища з архітектурно-містобудівною інфраструктурою. Середовище життєдіяльності на кожному етапі історичного розвитку видозмінювалася, передусім, з урахуванням гуманізації архітектурно - містобудівної інфраструктури, а також на етапах історичного розвитку змінювався характер взаємозв'язків «місто – природне середовище – людина».