ДО ПИТАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ТЕПЛОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ З УРАХУВАННЯМ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.270224.26.1020Ключові слова:
перенос теплової енергії, випромінювання, склад газів, аерозолі, турбулентність, сцинтиляція, моделювання терморадіаційного навантаженняАнотація
Постановка проблеми. Дослідження доводять, що існуючі методи визначення розповсюдження інтенсивності теплового випромінювання не враховують вплив забруднення повітря, що не дозволяє в повній мірі оцінити вплив опромінювання на робочих місцях за допомогою номограм й формул, які містять значні спрощення. Це має місце через прийняття ряду спрощень стосовно численних взаємозалежних параметрів, зокрема розміри люків та температури всередині печей тощо. При цьому виникає необхідність вимірювань інтенсивності теплового опромінення на відстанях 5−10 м та ін. Мета статті − запропонувати концепцію експериментальної методики оцінки інтенсивності теплового випромінювання з урахуванням забруднення повітряного середовища при дослідження інтенсивності опромінення працівника на робочих місцях. Водночас, для вирішення задач теплозахисту працівників потрібні фактичні дані вимірів рівнів терморадіаційного навантаження на кожному робочому місці при реальних умовах робочого простору. Висновок. Запропоновано новий підхід оцінки інтенсивності теплового випромінювання на робочих місцях з урахуванням забрудненості повітряного середовища. Важливою характеристикою є склад газового середовища, оскільки його домішки можуть спотворювати розподіл променевої енергії через інтерференційні та дифракційні ефекти, що необхідно враховувати для оптимізації мікроклімату. Присутність пилових часток ускладнює прямолінійний перенос тепла через розсіювання та сцинтиляцію променів, що потребує удосконалення моделей. Турбулентність, домішки та неоднорідність атмосфери є важливими факторами, які необхідно детальніше дослідити та врахувати при моделюванні процесів переносу тепла. Сцинтиляція впливає на якість передачі випромінювання, що вимагає подальшого вивчення цього явища. Локальні особливості складу атмосфери потребують розробки моделей з урахуванням цих варіацій. Отримані експериментальні дані дозволять підвищити точність моделювання та поліпшити умови праці. Для отримання достовірної інформації необхідно подальше вдосконалення методик вимірювань.
Посилання
Бєліков А. С., Стрежекуров Ю. Е., Рагімов С. Ю., Харченко В. В. До питання комплексного впливу негативних та шкідливих факторів на виникнення професійних захворювань. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 6 (018). С. 7−15.
Стрежекуров Е. Є., Шаломов В. А., Рагімов С. Ю., Приходченко В. І. До питання розроблення засобів контролю, випробування теплозахисних матеріалів для захисту працівників ДСНС України. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2020. № 6 (271−272). С. 148−155.
Escudero C., Martin K., Erkoreka A., Floresb I., Sala J. M. Experimental thermal characterization of radiant barriers for building insulation. J. Energy Build. 2013. № 59. 62–72.
Ficker T. Numerical study of heat losses of building walls containing reflective foils. Indoor Build Environ. 2022. № 31. Рр. 1932–1948.
ISO 6946:2017. Building Components and Building Elements − Thermal Resistance and Thermal Transmittance-Calculation Methods-Annex D-Thermal Resistance of Airspaces. International Organization for Standardization. Geneva, Switzerland, 2017.
Saber H. H. Overview of Thermal Performance of Air Cavities and Reflective Insulations. In Thermal Insulation and Radiation Control Technologies for Buildings. Ko´sny J., Yarbrough D.W., Eds. ASIN: B0B3HN6W4J; Springer: Berlin/Heidelberg, Germany, 2022. Chapter 3. Рp. 55–82.
ASTM C518. Standard Test Method for Steady-State Heat Flux Measurements and Thermal Transmission Properties by Means of the Heat Flow Meter Apparatus. ASTM-International : West Conshohocken, PA, USA, 2021. Vol. 04.06. Рp. 163–178.
Saber H. H., Yarbrough D. W. Advancements in the evaluation of reflective insulation assemblies. Constr. Specif. 2022. № 75. Рр. 20–27.
Sabatini R., Richardson M. A., Gardi A., Ramasamy S. Airborne laser sensors and integrated systems. Prog. Aerosp. Sci. 2015. № 79. Рр. 15–63.
Колобродов В. Г., Кравченко І. В., Микитенко В. І. Розроблення та контроль автоматизованих оптико-електронних систем дистанційного зондування Землі. Київ : Інтерсервіс, 2021. 170 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-04-19 (3)
- 2024-04-19 (2)
- 2024-04-19 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Бєліков А. С., Стрежекуров Ю. Е., Шаломов В. А., Рагімов С. Ю.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.