Політика академічної доброчесності та публікаційної етики

Публікаційна етика

Редакція науково-практичного журналу «Український журнал будівництва та архітектури» дотримується стандартів публікаційної етики та цілісності досліджень. Наша редакційна політика базується на принципах прозорості, порядності, об’єктивності, справедливості, недопущення конфлікту інтересів. Ми прагнемо забезпечити доброчесність на усіх етапах публікаційного процесу.

Академічна доброчесність є основою діяльності редакційної колегії науково-практичного журналу «Український журнал будівництва та архітектури», що гарантує якість та авторитетність опублікованих досліджень.

Науково-практичний журнал «Український журнал будівництва та архітектури» керується політикою академічної доброчесності з метою забезпечення об’єктивної оцінки змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та всебічного аналізу її переваг і недоліків.

Журнал дотримується принципів:

нетерпимості (нульової толерантності) до будь-яких проявів порушення академічної доброчесності;

поваги до авторства іншої людини та непорушності прав інтелектуальної власності;

уникнення конфлікту інтересів.

Основним порушенням академічної доброчесності є академічний плагіат, що виявляється у відтворенні чужих результатів, ідей або фрагментів тексту без належного цитування. Щоб уникнути плагіату необхідно: використовувати лапки для слів, взятих дослівно з джерела; не змінювати частини цитати в контексті речення; використовувати три крапки для частини опущеної цитати; обмежити використання прямих цитат.

Це стосується і самоплагіату, коли автор повторно використовує власні раніше опубліковані матеріали, видаючи їх за нові наукові здобутки.

До порушень належать і фабрикація та фальсифікація даних, що передбачають вигадування неіснуючих фактів, маніпуляції з архівними джерелами або навмисну зміну результатів дослідження задля підтвердження хибної гіпотези.

Окрему групу порушень становлять маніпуляції з авторством: включення до складу авторів осіб, які не брали участі в дослідженні, або замовлення текстів через сторонні комерційні сервіси.

З огляду на розвиток технологій, порушенням також вважається приховане використання штучного інтелекту.

Редакція журналу здійснює постійний моніторинг дотримання норм академічної доброчесності. У разі виявлення порушень вживаються відповідні заходи – від вимоги доопрацювання рукопису до відмови в публікації або відкликання статті.

Політика публікаційної етики в науково-практичному журналі «Український журнал будівництва та архітектури» спрямована на дотримання рекомендацій Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE), забезпечуючи оригінальність досліджень, прозорість рецензування та чесність авторства.

Забороняються плагіат, фальсифікація даних та публікація матеріалів в декількох виданнях одночасно.

Редакція журналу приймає до публікації тільки оригінальні статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації в інші журнали.

Редакція користується програмним забезпеченням для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах. Статті, в яких виявлено текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією.

Для підвищення якості видання та забезпечення авторських прав і недопущення можливості їх неправомірного використання, забезпечення етичної поведінки всіх учасників видавничого процесу ми суворо дотримуємося рекомендацій та настанов Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE), що є провідною світовою організацією у сфері етики наукових публікацій. Усі автори, рецензенти та редактори, залучені до роботи з журналом, зобов’язані ознайомитись та дотримуватись цих стандартів, а також усіх відповідних законів та правил, зокрема Кодексу поведінки та Керівних принципів передової практики Комітету з публікаційної етики (Committee on Publication Ethics / COPE).

Науково-практичний журнал «Український журнал будівництва та архітектури» активно бореться з будь-якими проявами академічної недоброчесності та забезпечує оперативний і прозорий розгляд будь-яких скарг чи занепокоєнь, пов’язаних із етичними аспектами публікацій. Наша мета – підтримувати довіру до наукових досліджень та забезпечувати публікацію лише достовірних та етично бездоганних матеріалів.

Науково-практичний журнал «Український журнал будівництва та архітектури» дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики та керується рекомендаціями провідних організацій:

Журнал є прихильником принципів COPE (Committee on Publication Ethics) та дотримується рекомендацій щодо (https://publicationethics.org/):

етики публікацій для редакторів, авторів та рецензентів;

процедур розгляду випадків порушення етики;

політики ретракції та виправлень;

запобігання плагіату та академічній недоброчесності.

Журнал підтримує принципи DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment) щодо оцінювання наукових досліджень (https://sfdora.org/):

не використовує імпакт-фактор журналу як єдиний критерій оцінювання якості статті;

оцінює статті на основі їх наукової якості, а не престижу видання;

не просуває практики, які неналежно маніпулюють показниками цитування;

заохочує авторів до розкриття широкого спектру наукових досягнень.

Редколегія журналу підтримує принципи FAIR для дослідницької інформації.

Журнал дотримується найвищих стандартів прозорості у всіх аспектах видавничого процесу та регулярно переглядає свою політику відповідно до оновлених міжнародних рекомендацій.

 

Обов’язки та відповідальність авторів

Автори гарантують, що їх рукопис є їхньою оригінальною роботою, що він раніше не публікувався і не розглядається для публікації в інших виданнях. Паралельне подання такого ж самого рукопису до іншого журналу є порушенням і призводить до виключення рукопису з розгляду журналом.

Розміщення препринтів на серверах або в репозитаріях препринтів не вважається попередньою публікацією. Автори повинні розкрити деталі розміщення препринту під час подання рукопису. Це повинно включати посилання на місцезнаходження препринту. У разі публікації рукопису автори повинні оновити інформацію, пов’язану з версією препринту на сервері / репозитарії препринтів, щоб показати, що остаточна версія була опублікована в журналі, включаючи DOI, що веде безпосередньо до публікації.

Якщо рукопис раніше подавався в інше місце, автори повинні надати інформацію про попередній процес рецензування та його результати. Це дає авторам можливість детально описати, як у подальших редагуваннях були враховані попередні рецензії та чому деякі коментарі рецензентів не були враховані. Інформація про попередній досвід рецензування автора є перевагою для автора: вона часто допомагає редакторам зробити правильний вибір рецензентів.

У разі, якщо поданий рукопис є результатом дослідницького проєкту або його попередня версія була представлена на конференції у формі усного виступу (під тим самим або подібним заголовком), детальна інформація про проєкт, конференцію тощо повинна бути надана у примітках або у розділі рукопису «Подяки».

Кожен автор несе відповідальність за те, щоб рукописи, подані до журналу, були написані з дотриманням етичних стандартів. Автори підтверджують, що рукопис не містить безпідставних або незаконних тверджень і не порушує прав третіх осіб. Видавець не несе юридичної відповідальності у разі виникнення будь-яких вимог про відшкодування збитків.

У рукописі всі використані джерела мають бути належно процитовані.

Самоцитування має бути виправданим та пропорційним.

Авторами рукопису можуть бути лише особи, які зробили суттєвий внесок у дослідження.

Автори зобов’язані розкрити всі потенційні конфлікти інтересів.

 

Обов’язки та відповідальність рецензентів

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При цьому рецензент повинен бути неупередженим та дотримуватися певних принципів.

Оцінка рецензента повинна допомагати автору поліпшити якість змісту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію.

Рецензент, який не вважає себе фахівцем в тематиці статті, або знає, що не зможе своєчасно надати рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора та відмовитися від рецензування.

Рецензентом не може бути автор або співавтор поданої на рецензію роботи. Це стосується й наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор (співавтори) статті.

Будь-який рукопис, отриманий рецензентом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує спеціальної консультації.

Рецензент повинен бути об’єктивним. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко та аргументовано, конструктивно та ввічливо. Особисті зауваження щодо автора (авторів) статті є неприйнятними.

Рецензент повинен виявляти опубліковані статті, які стосуються рецензованої статті, проте не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, повинне супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.

У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду авторської статті.

Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування вже надрукованих в літературі статей зазначеної тематики.

Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з поданої йому статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності.

Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи за наявності конфлікту інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними зі статтею.

За умови наявності конфлікту інтересів, рецензент зобов’язаний повідомити про це редакцію журналу.

Рецензент має виконати рецензію у встановлені терміни або повідомити про неможливість.

 

Обов’язки та відповідальність редакційної колегії та редакторів

До складу редакційної колегії входять: головний редактор, заступник головного редактора.

Редакційна діяльність, пов’язана зі змістом журналу, процесами відбору статей і рецензуванням, є незалежною та вільною від впливу організацій, що підтримують журнал.

Редакційна колегія та її члени відповідають за прийняття рішення щодо публікації статей, поданих до журналу. Редакційна колегія керується редакційною політикою та обмежена чинними законодавчими вимогами щодо наклепу, порушення авторських прав та плагіату.

Всі автори розглядаються однаково, незалежно від статі, національності, установи.

Інформація про подані рукописи доступна лише редакції журналу і рецензентам.

Редакційна колегія залишає за собою право відмовити в публікації поданих рукописів, якщо буде встановлено, що вони не відповідають відповідним стандартам щодо змісту та формальних аспектів. Редакційний персонал повідомить авторів про результати розгляду рукопису протягом 90 днів з дати його подання до редакції.

Члени редколегії не повинні мати конфлікту інтересів щодо статей, які вони розглядають для публікації. Якщо редактор вважає, що існує ймовірність виникнення конфлікту інтересів у зв’язку з розглядом поданої статті, вибір рецензентів та всі рішення щодо рукопису приймаються заступником головного редактора або редакційною колегією, які оцінюють рукописи за їх науковим змістом, без будь-яких расових, гендерних, сексуальних, релігійних, етнічних, соціальних, культурних, вікових або політичних упереджень. Статті членів редколегії проходять посилене рецензування.

Редактор та редакційний персонал не повинні використовувати неопубліковані матеріали, розкриті в поданих рукописах, без письмової згоди авторів. Інформація та ідеї, представлені в поданих рукописах, повинні зберігатися в таємниці і не можуть використовуватися для особистої вигоди.

Редактори та редакційний персонал повинні вжити всіх розумних заходів для забезпечення анонімності рецензентів перед авторами до, під час та після процесу оцінки, а також анонімності авторів перед рецензентами до закінчення процедури рецензування.

При виявленні серйозних порушень проводиться ретракція згідно з рекомендаціями COPE.

Журнал категорично відкидає будь-які хижацькі практики: не надаються послуги написання статей, не практикується продаж співавторства, не збільшується штучно цитування.

 

Обов’язки та відповідальність видавця

Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур:

надавати підтримку редакції журналу при розгляді претензій щодо етичних аспектів опублікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів;

дотримуватися положення про те, що діяльність журналу не є комерційним проєктом і не має на меті одержання прибутку;

сприяти процесу внесення змін до публікації або відкликання (ретракції) публікації, якщо таке рішення було ухвалено редакційною колегією журналу.

 

Дії в разі порушення публікаційної етики

Якщо є підозри щодо порушення публікаційної етики у поданому рукописі, то алгоритм дій базується на схемі COPE «Suspected ethical problem in a submitted manuscript» (https://publicationethics.org/guidance/flowchart/suspected-ethical-problem-submitted-manuscript).

Науково-практичним журналом «Український журнал будівництва та архітектури» буде подано запит автору (співавторам) на надання відповідних деталей (наприклад, підтвердження дозволу етичного комітету або інституційної комісії з етичних питань, або копії документів про інформовану згоду).

Якщо відповідь не надійде або вона буде незадовільною, рецензування буде припинено, рукопис буде відхилений і не буде опублікований у журналі, а справу буде передано на розслідування в установу, співробітником (співробітниками) якої є автор (співавтори).