ЕФЕКТИВНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФОСФОГІПСУ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Автор(и)

  • О. І. Шинкевич Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • Д. О. Смолін Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.290426.135.1234

Ключові слова:

техногенна сировина, фосфогіпс, сухі будівельні суміші, дорожнє полотно, основа доріг, органічні добавки, мінеральні наповнювачі

Анотація

Постановка проблеми. Скупчення техногенних відходів справедливо вважається одним з головних джерел забруднення біосфери, проте цю задачу раціонально розглядати як джерело додаткових ресурсів для отримання широкої гами будівельних матеріалів різного призначення. Даний підхід є не тільки раціональним, але і необхідним, оскільки сприяє збереженню природних ресурсів і економічної безпеки не тільки людини, але і флори та фауни. У даній ситуації актуальним для сучасного суспільства є питання не просто утилізації, обробки та застосування їх, а також збільшення обсягу техногенної сировини в загальному обсязі будівельних сумішей, з урахуванням санітарно-виробничої служби та безпеки життєдіяльності людини. Одним з можливих варіантів може бути розробка та впровадження щільних покриттів для відвалів, але такий підхід не сприяє звільненню родючих земель. У багатьох розвинених країнах світу ведеться будівництво доріг з фосфогіпсу. Нині високу оцінку отримала екологічна безпека та економічна ефективність доріг з фосфогіпсу, що значно здешевлює дорожнє будівництво. Однак необхідні подальші науково-дослідні розробки для розвитку перспектив дорожньо-будівельної галузі. Мета статі підвищення експлуатаційно-будівельних властивостей дорожнього бетону з техногенної сировини у вигляді гіпсового в'яжучого з фосфогіпсу, модифікованого комплексом поліфункціональних органічних добавок і полідисперсних мінеральних наповнювачів. На першому етапі проведено вибір і обґрунтування комплексу поліфункціональних органічних добавок, зокрема карбоксилатної гідрофобної добавки. В якості комплексу полідисперсних мінеральних наповнювачів застосовано кварцовий пісок або більш відомий як черепашник, воластонітові мікрофібра трьох фракцій. Всі компоненти суміші: наповнювачі, гіпсове в'яжуче з фосфогіпсу, органічні добавки виготовлялися у вигляді сухих будівельних сумішей, для полегшення дорожньо-будівельних робіт. Висновки. Проведено порівняння економічної ефективності техногенного фосфогіпсу та будівельного гіпсу. Застосування нових «полегшених» технологій забезпечує багаторазове скорочення часу термічної обробки та високу дисперсність гіпсового в'яжучого з фосфогіпсу. Встановлено раціональність спільної обробки фосфогіпсу з кварцовим піском або вапняком-черепашником. Досліджено вплив просторово-тимчасових, нелінійних процесів на основні показники якості. Так, в результаті диспергування величина питомої поверхні збільшується з Sпит. = 300 м2/кг до 400 м2/кг при однаковій тривалості обробки в межах 8-10 хв, що забезпечує підвищення Fст з 3,5 до 5,0 МПа, Fвиг. ‒ з 0,1 до 1,0 МПа .Досліджено та проаналізовано закономірності впливу на не структурно-реалогічні властивості суміші та фізико-механічні властивості затверділих матеріалів компонентних, органічних та полідисперсних неорганічних добавок-наповнювачів. З використанням ЕС моделювання проведено порівняльний аналіз взаємовпливу сумісності всіх компонентів між собою. Як варіюванні фактори використано карбонатну добавку Sika, гідрофобізатор Wait, метакаолін і тривимірну воластонітову фібру. Досліджено основні властивості: водопотребу ,терміни тужавлення, міцність при стиску, опір розтягу при згині, водо- та тріщиностійкість. У результаті проведених досліджень запропоновано склади у вигляді сухих будівельних сумішей для основ дорожнього полотна автомобільних доріг.

Посилання

Рунова Р. Ф., Дворкін Л. Й., Дворкін О. Л., Носовський Ю. Л. В’яжучі речовини : підруч. Київ : Основа, 2012. 448 с.

Пащенко О. О. В’яжучі матеріали : підруч. Київ : Вища школа, 1995. 416 с.

Naoum M. C., Sapidis G. M., Papadopoulos N. A., Voutetaki M. E. An Electromechanical Impedance-Based Application of Realtime Monitoring for the Load-Induced Flexural Stress and Damage in Fiber-Reinforced Concrete. Fibers. 2023. № 11 (4). Р. 34.

Flores Nicolás A., Menchaca Campos E. C., Flores Nicolás M., Martínez González J. J., González Noriega O. A., Uruchurtu Chavarín J. Influence of Recycled High-Density Polyethylene Fibers on the Mechanical and Electrochemical Properties of Reinforced Concrete. Fibers. 2024. № 12 (3). Р. 24.

Benzerara M., Biskri Y., Saidani M., Slimani F., Belouettar R. High-Temperature Behavior of Polyethylene-Terephthalate-Fiber-Reinforced Sand Concrete : Experimental Investigation. Fibers. 2023. № 11 (5). Р. 46.

Geremew A., Outtier A., De Winne P., Demissie T. A., De Backer H. An Experimental Investigation on the Effect of Incorporating Natural Fibers on the Mechanical and Durability Properties of Concrete by Using Treated Hybrid Fiber-Reinforced Concrete Application. Fibers. 2025. № 13 (3). Р. 26.

Poudel S., Cibelli A., Del Prete C., Wan-Wendner R., Mazzotti C., Buratti N. Insights on Lattice Discrete Particle Model Calibration and Validation Procedure to Simulate Polypropylene and Steel Fibre-Reinforced Concrete. Fibers. 2025. № 13 (2). Р. 16.

Sanytsky M., Kropyvnytska T., Fischer H., Kondratieva N. Performance of low carbon modified composite gypsum binders with increased water resistance. Chemistry & Chemical Technology. 2019. Vol. 13, № 4. Рр. 495–502.

Sanytsky M., Usherov-Marshak A., Kropyvnytska T., Heviuk I. Performance of multicomponent Portland cements containing granulated blast furnace slag, zeolite and limestone. Cement Wapno Beton. 2020. № 25 (5). Рр. 416–427.

Plank J. Concrete Admixtures Where Are We Now and What Can We Expect in the Future? 19’Ibausil. Weimar. 2015. PV03. Р. 18.

Roy D., Daimon M. Effect of Admixtures upon Electrokinetie phenomena durinq hydration of C3S. C3A and port -land cement. Cements. 1980. Vol. II. Pp. 242–246.

Кривенко П. В., Пушкарьова К. К., Барановський В. Б., Кочевих М. О., Хасан Є. Г., Константиновський Б. Я., Ракша В. O. Будівельне матеріалознавство : підруч.; за ред. П. В. Кривенко. Київ : Ліра-К, 2015. 624 с.

Пушкарьова К. К., Кочевих М. О. Матеріалознавство для архітекторів та дизайнерів : навч. посіб. Київ : Вид-во Ліра-К, 2019. 424 c.

Kondofesky-Mintova L., Plank J. Superplasticizers and Other Chemical Admixtures in Concrete : Proceedings Tenth Internetional Conference (October 2012, Prague, Czech Republic). Р. 423.

Sanytskyi M. A., Kondratieva N. V. Modern Trends in the Development and Production of Silicate Materials : III All-Ukrainian Science and Technology Conference (September 5‒8, 2016, Lviv). 2016. P. 93.

Фізика і хімія поверхності. Кн. 1. За ред. М. Т. Картеля та В. В. Лобанова. Київ : Інститут хімії поверхні імені О. О. Чуйко НАН України − Інтерсервіс, 2015. 1085 c.

Shishkin A., Shishkina A., Vatin N. Low-shrinkage alcohol cement concrete. Applied Mechanics and Materials. 2014. Vol. 633–634. 2014. Pp. 917–921.

Shishkina A., Shishkin A. Study of the effect of micellar catalysis on the strength of alkaline reactive powder concrete. EEJET. 2018. № 3/6 (93). Рp. 46–51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-01