ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЦНОСТІ НА ЗГИН ДЕРЕВОЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПАНЕЛІ ПЕРЕКРИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.0333.270526.128.1250Ключові слова:
перехресно-клеєна деревина, дерево-бетонні композитні конструкції, рециклінговий бетон, композитні перекриття, експериментальні дослідження, несуча здатністьАнотація
Постановка проблеми. Сучасний розвиток будівельної галузі характеризується активним пошуком конструктивних рішень, що поєднують високі експлуатаційні показники з підвищеною екологічною ефективністю. Одним із перспективних напрямів є використання перехресно-клеєної деревини (ПКД) у складі композитних систем перекриття. Такі конструкції забезпечують зменшення маси будівель, зниження вуглецевого сліду та ефективне використання відновлюваних ресурсів. Водночас для підвищення жорсткості та несучої здатності дерев’яні елементи доцільно поєднувати з бетонним шаром, формуючи деревобетонні композитні конструкції. Додатковим напрямом підвищення екологічності таких систем є застосування рециклінгових матеріалів у складі бетону, зокрема крупних заповнювачів, отриманих шляхом переробки будівельних відходів. Попри потенціал цього підходу, експериментальні дані щодо роботи композитних конструкцій з перехресно-клеєної деревини та бетону на рециклінговому заповнювачі залишаються обмеженими, що обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень. Мета статті. Метою роботи є експериментальне дослідження несучої здатності деревозалізобетонної композитної панелі перекриття на основі плити з перехресно-клеєної деревини та бетонного шару з використанням крупного заповнювача рециклінгового походження при роботі на згин. Методика. Для досягнення поставленої мети було розроблено дослідний зразок композитної панелі перекриття, що складається з плити з перехресно-клеєної деревини товщиною 90 мм та монолітного бетонного шару товщиною 50 мм на рециклінговому крупному заповнювачі. Спільна робота шарів забезпечувалася системою Г-подібних анкерних елементів, встановлених у масив деревини. Перед виготовленням композитної конструкції проведено експериментальне визначення фізико-механічних характеристик рециклінгового бетону шляхом випробування стандартних кубів і призм на стиск та визначення модуля пружності. Після набору міцності бетонного шару виконано випробування композитної панелі на згин за стандартною методикою. У процесі випробувань фіксувалися значення навантаження, прогинів та характер руйнування конструкції. Висновки. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що рециклінговий бетон, використаний у складі композитної панелі, відповідає класу міцності С32/40. Руйнівне навантаження дослідженої деревозалізобетонної панелі перекриття становило 52 кН, що перевищує відповідний показник аналогічної плити з перехресно-клеєної деревини без бетонного шару приблизно на 15 %. Отримані результати підтверджують ефективність використання композитної системи на основі перехресно-клеєної деревини та бетону з рециклінговим заповнювачем для підвищення несучої здатності перекриття. Проведені дослідження створюють передумови для подальшого чисельного моделювання напружено-деформованого стану таких конструкцій і розширення практики використання екологічно орієнтованих композитних систем у сучасному будівництві.
Посилання
Jayalath A., Navaratnam S., Ngo T., Mendis P. A., Hewson N., Aye L. Life cycle performance of Cross Laminated Timber mid-rise residential buildings in Australia. Energy and Buildings. 2020. Vol. 223. Pp. 110091. URL: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2020.110091 (дата звернення : 11.01.2025).
Shin B., Wi S., Kim S. Assessing the environmental impact of using CLT-hybrid walls as a sustainable alternative in high-rise residential buildings. Energy and Buildings. 2023. Vol. 294. Pp. 113228. URL: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2023.113228 (дата звернення : 11.01.2025).
Yin T., Song H., Wang Z., Li L., Zheng W., Ju Z., Gong Y., Gong M. Long-term creep properties of hybrid CLT fabricated with lumber and OSB. Industrial Crops and Products. 2024. Vol. 211. Pp. 118238. URL: https://doi.org/ 10.1016/ j.indcrop.2024.118238 (accesss date : 11.01.2025).
Hansen R. N. et al. Environmental consequences of shifting to timber construction : The case of Denmark. Sustainable Production and Consumption. 2024. Vol. 46. Pp. 54–67. URL: https://doi.org/10.1016/j.spc.2024.02.014
Barbhuiya S. et al. Decarbonising cement and concrete production : Strategies, challenges and pathways for sustainable development. Journal of Building Engineering. 2024. Vol. 86. Pp. 108861. URL: https://doi.org/10.1016/ j.jobe.2024.108861
Esmaeildoust S., Tomlinson D., Chui Y. H. Performance of Timber-Concrete Composite (TCC) Systems Connected with Inclined Screws : A Literature Review. Journal of Composites Science. 2025. Vol. 9, № 1. Pp. 13. URL: https://doi.org/10.3390/jcs9010013 (date of access : 27.09.2025).
Lamothe S. et al. Lightweight and slender timber-concrete composite floors made of CLT-HPC and CLT-UHPC with ductile notch connectors. Engineering Structures. 2021. Vol. 243. Pp. 112409. URL: https://doi.org/ 10.1016/j.engstruct.2021.112409 (date of access : 22.08.2025).
ДСТУ EN 14080:2013, (EN 14080:2013, IDT). Конструкції дерев’яні. Шарувата клеєна деревина та масивна клеєна деревина. Вимоги. Розробник : ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»). Київ, 2013.
ДСТУ EN 338:2022, (EN 338:2016, IDT). Конструкційний лісоматеріал. Класи міцності. Розробник : ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»). Київ, 2022.
Савицький М., Смирнов А. Властивості вторинних крупних заповнювачів, отриманих в результаті подрібнення бетонних відходів. Будівельні конструкції. Теорія і практика. 2024. № 14. С. 19–28. URL: https://doi.org/10.32347/ 2522-4182.14.2024.19-28
Смирнов А. С., Савицький М. В., Нікіфорова Т. Д., Бордун М. В., Титюк А. А., Федін В. А. Особливості розрахунку складу важкого бетону з використанням крупного заповнювача рециклінгового походження. Науковий вісник будівництва. 2025. № 113. С. 166–175. DOI 10.33042/2311-7257.2025.113.1.20.
ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками. [Чинний від 2010-09-01]. Вид. офіц. Київ, 2010.
ДСТУ Б В.2.7-217:2009. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення призмовоі міцності, модуля пружності і коефіцієнта пуассона. [Чинний від 2009-12-22]. Вид. офіц. Київ, 2010.
EN 16351:2021. Timber structures. Cross laminated timber. Requirements. European committee for standardization. CEN-CENELEC, Management Centre : Rue de la Science 23, B-1040 Brussels.
EN 408:2012. Timber structures. Structural timber and glued laminated timber. Determination of some physical and mechanical properties. European committee for standardization. CEN-CENELEC, Management Centre : Avenue Marnix 17, B-1000 Brussels.
Шехоркіна С. Є., Бордун М. В., Мерилова І. О., Лясота О. В., Федін В. А. Експериментальне дослідження міцності перехресно-клеєної деревини. Український журнал будівництва та архітектури. 2025. Вип. 2 (026). C. 140–146. URL: https://doi.org/10.30838/ujcea.2312.270425.140.1153
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Нікіфорова Т. Д., Федін В. А.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.