СЕРЕДОВИЩЕ ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ МІСТ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ РЕКРЕАЦІЇ

Анотація

Постановка проблеми. В сучасній містобудівній практиці розвитку історичних міст досі недостатньо визначені роль та потенціал середмістя, не розкриті особливості його збереження та можливого розвитку. В Україні досі не існує чіткого визначення поняття «середмістя», що не сприяє сталому містобудівному та архітектурному розвитку історичних міст. Наразі існують різні трактування такої містобудівної категорії як середмістя. За дослідником М. Бевзом, «середмістя» дає рідкісну можливість прослідкувати тисячолітню еволюцію міського планувального укладу, що в Україні мало де можна спостерегти. Деякі дослідники вважають, що середмістя – це важливий комунікаційний вузол і особливий простір, у який впроваджено різноманітні функції міського життя, в усій його еволюції, видозміні, значеннях і сприйняттях (О. Рибчинський «Формування і ревіталізація середмість історичних міст України»). Автор дослідження вважає найдоцільнішим розглядати поняття «середмістя» як ідентичне до поняття «історичне ядро міста». Характеристика поняття «історичний ареал міста» з’явилася лише у 2000 році в Законі України «Про охорону культурної спадщини» як частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять із попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку. Одним із найвагоміших методів збереження та належної модернізації середовища історичних ареалів слід вважати «ревалоризацію», що сприяє підвищенню культурної цінності історичного центру міста.

Мета статті – висвітлити значення історичного ареалу як основи формування інтерактивної рекреації.

Результати. Впровадження в теорію і практику вітчизняної реконструкції міського середовища ревалоризації на основі всебічних і ґрунтовних теоретичних досліджень, а також ідей з поліпшення та облаштування міського простору з орієнтацією на вдалі зарубіжні рішення з використання культурного потенціалу центральних ареалів історичних міст у системі інтерактивної рекреації. Місто повинно розглядатись як мультифункціональне явище в розмаїтті проявів через його загальне культурно-історичне значення. У цьому контексті історичний центр міста є концентрацією інтерактивного спілкування мешканців. Інтерактивне спілкування – це в першу чергу обмін ідеями щодо вдосконалення міського середовища й активізації інформаційного обміну між людьми. У такій взаємодії людей та середовища особливого значення набуває відображення емоційної реакції людини на складене архітектурно-містобудівне середовище з його історично сформованим «людським» масштабом і багатством форм, що, у свою чергу, являє собою необхідну захисну реакцію сучасної людини на «стандартизацію» нового міського будівництва. Створення інтерактивної рекреації на основі культурного потенціалу історичних ареалів міста дозволяє формувати в цих ареалах повноцінні інтерактивні рекреаційні простори в об’єднанні існуючої та нової забудови.

Наукова новизна і практична значимість. Через активне зростання вимог до якості та комфортності містобудівного простору історичного ядра міста практичним значенням дослідження бачиться вивчення історично сформованої субстанції міста, її автентичності; збереження, відродження та розвитку історичного образу середмістя на принципах ревалоризації. Сьогодні виникла необхідність пошуку та розроблення методів активізації середмість, одним із яких стало створення інтерактивних рекреацій, що допоможе відповідно адаптувати містотвірне та функціональне значення їх історичних ареалів до нових потреб.