ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯ  ЗОЛИ ТЕС У ВИРОБНИЦТВІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

В. М. ДЕРЕВ’ЯНКО; В. І. МОСЬПАН; В. В. КОЛОХОВ; О. В. ДЗЮБАН; С. В. МАЛЬЦЕВ

doi:10.30838/J.BPSACEA.2312.220222.38.831

Автор(и)

В. М. ДЕРЕВ’ЯНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
В. І. МОСЬПАН Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
В. В. КОЛОХОВ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
О. В. ДЗЮБАН Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
С. В. МАЛЬЦЕВ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.220222.38.831

Ключові слова:

золошлакові відходи; шкідливі речовини; токсичні елементи

Анотація

Постановка проблеми. Основа сучасної енергетики − різні типи електростанцій, з яких ТЕС складають близько 40 %. Технологія виробництва електроенергії на ТЕС шкідлива, що пов'язано з утворенням великої кількості відходів. На них припадає понад 30 % викидів шкідливих речовин від загального обсягу викидів промислових підприємств. Підвищений попит на електроенергію зумовлює підвищення обсягів їх виробництва, що спричинює збільшення кількості золошлакових відходів і викидів шкідливих речовин в атмосферу. Мета статті. В Україні 160 тис. га із 60 млн га загальної площі займають відвали промислових відходів, або, як їх називають, вторинні продукти виробництва. Щорічно у країні утворюється близько 8 млн тонн золошлакових відходів, а їх зберігання супроводжується вкрай негативними наслідками для навколишнього середовища і здоров'я людини. Золошлакові відвали містять токсичні елементи, забруднюють грунт та підземні води, потребують відчуження великих територій. Обсяги вже накопичених відходів сягають понад 300 млн тонн і займають величезні площі земель. При цьому мало не всі золошлакові відвали українських вугільних ТЕС і ТЕЦ вже майже заповнені, тому для продовження роботи потрібні все нові і нові площі. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Згідно з даними європейських дослідників, поховання відходів обходиться в суму близько 60 євро / тонну. Середня ТЕС витрачає близько 12−36 млн євро на рік тільки на утримання золошламосховищ.

Посилання

Kolokhov V., Moroz L., Romin A. and Kovregin V. Ash-slag waste of the coal-fired thermal power plant as a resource for the construction industry. Materials Science Forumthis link is disabled. 2021, 1038 MSF, pp. 290–295.

Lahtinen P. Fly ash mixtures as flexible structural materials for low-volume roads : Dissertation for the degree of Doctor of Science in Technology. Helsinki, 2001, 102 p.

Lahtinen P., Jyrävä H. and Suni H. New methods for the renovation of gravel roads. Paper for IRF Regional Conference. European Transport and Roads. 1999, Lahti, 7 p.

Volzhensky A.V., Ivanov I.A. and Vinogradov B.N. Primeneniye zol i toplivnykh shlakov v proizvodstve stroitel'nykh materialov [The use of ash and fuel slag in the production of building materials]. Moscow : Stroyizdat Publ., 1984, 255 p. (in Russian).

Sergeev A.M. Teoriya i praktika massovogo ispol'zovaniya zol i shlakov teplovyh `elektrostancij v proizvodstve betonov : avtoref. diss...d-ra tehn. nauk [Theory and practice of mass use of ashes and slags of thermal power plants in the production of concrete : abstract. dis ... Dr. Sc. (Tech.)]. Leningrad, 1988, 48 p. (in Russian).

Lahtinen P. Tuhkat huotykayttoon. Kuntatekn. − kommun-tekn. Kunnallisteknukka. 1997, no. 5, p. 52.

Sergeev A.M. Vikoristannya u budіvnictvі vіdhodіv energetichnoї promislovostі [Use of waste from the energy industry in construction]. Kyiv : Budyvelnik Publ., 1984, 120 p. (in Ukrainian).

Dvorkin L.I. Ispytaniya betonov i rastvorov. Proyektirovaniye ikh sostava [Testing of concrete and mortar. Designing their composition]. Moscow : Infra-Engineering Publ., 2017, 432 p. (in Russian).