ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЬОВОГО ПОЄДНАННЯ СТАРОЇ ТА НОВОЇ АРХІТЕКТУРИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ

Стаття публікується в авторській редакції.

Анотація

Постановка проблеми. Внаслідок нападу Росії на Україну, що розпочався 24 лютого
2022 року, забудова багатьох міст Київської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської та інших областей України виявилася серйозно зруйнованою. Рятуючись від війни, від п'яти до семи мільйонів (за різними оцінками закордонних експертів) мирних громадян України – жінок із дітьми, інвалідів, людей похилого віку, змушені були на якийсь час евакуюватися до країн Євросоюзу, а також до інших регіонів планети. Частина населення східних областей країни перемістилася до Західної України. Багато хто назавжди втратив своє житло, бо від нього залишилися лише купи щебеню. На жаль, руйнація міст військами РФ продовжується. У зв'язку із цим поки що неможливо провести остаточний моніторинг ступеня збереженості будівель та споруд, щоб зрозуміти показники потреби у житловому фонді та громадських будівлях в існуючих умовах. Неможливо також достовірно підрахувати і кількість громадян, здатних повернутися до своїх міст, оскільки повертатися їм тепер нема куди. Це означає, що карта розподілу населення та його щільності по території України в найближчій перспективі виявиться іншою, що помітно відрізняється від показників, які існували до 24 лютого 2022 року, через сплеск смертності серед цивільних осіб, загибелі військових, дії інших факторів поточного моменту історії. Керівництво України, весь народ, а також країни світу, які допомагають нам, докладають великих зусиль для досягнення перемоги України над державою – агресором. Міста що опинилися в пеклі боїв, потрібно буде заново відбудовувати. Про це слід думати вже зараз. Серед таких проблем – і проблема архітектурно-стильового поєднання уцілілих будівель із новими спорудами, які з'являться після перемоги. Це не просто проблема, Це проблема автентичності нації, у тому числі через принципи формування матеріального середовища її життя, через інші просторові структури – містобудівні, дизайнерські тощо. Автентичність у будь-якій країні постає ключовим моментом самопізнання, морального самовизначення народу як спільності на планеті Земля. Архітектурно-містобудівний простір завжди був і буде потужним засобом історичного оцінення будь-якої національної культури. Мета статті – розкрити особливості стильової взаємодії (поєднання) старої та нової архітектури в умовах післявоєнного відродження міст України.