УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕРМЕТИЧНОСТІ ОБОЛОНКИ БУДІВЛІ

А. БОНДАРЕНКО; Є. Л. ЮРЧЕНКО; О. О. КОВАЛЬ; О. А. ТИМОШЕНКО

doi:10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.27.861

Автор(и)

А. БОНДАРЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
Є. Л. ЮРЧЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
О. О. КОВАЛЬ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
О. А. ТИМОШЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.27.861

Ключові слова:

енергоефективність; міжнародний стандарт; методика; BlowDoor; герметичність; аеродвері; повітропроникність; кратність повітрообміну

Анотація

Герметичність та енергоефективність є одними з найважливіших параметрів будівель. Герметичність будівлі забезпечує скорочення енергопотреб на опалення, особливо це стосується будівель із великим опалювальним об'ємом. На сьогодні Україні відсутня нормативна база з визначення герметичності будівель. У статті проаналізовано міжнародний стандарт з визначення герметичності будівель ISO 9972:2015 Теплові характеристики будівель − Визначення повітропроникності будівель − Метод нагнітання вентилятора. На основі міжнародного стандарту удосконалено методичні основи визначення герметичності оболонки будівлі, адаптовано методику визначення герметичності оболонки будівлі для України. У статті приведено методи вимірювання герметичності будівлі, правила підготовки будівлі до вимірювань а також розрахунокпараметрів повітрепроникності. Дана методика містить принцип визначення параметрів герметичності в умовах нагнітання вентилятора. Герметичність будинку, або його повітропроникність, виражається величиною витоку повітря в кубічних метрах за годину на квадратний метр площі зовнішньої оболонки будинку при дії на будівлю перепаду тиску внутрішнього повітря в 50 Па. Під час тесту вентилятор створює перепад тиску у 50 Па. За допомогою диференційного манометру фіксується різниця тиску між тиском у кімнаті та зовнішнім тиском. За допомогою формул приведених у статті розраховується об'ємні витрати повітря через огороджувальні конструкції, також розраховується швидкість витоку повітря. На основі визначених параметрів озраховано показник кратності повітрообміну n50 та показник повітрообміну q50 при створеному перепаді тиску ∆p. Удосконалено методику визначення класу енергоефективності за параметром n50. За результатами проведених розрахунків, маємо можливість визначити інструментальним шляхом клас енергоефективності за визначеним показником кратності повітрообміну.

Посилання

ISO 9972:2015. Thermal performance of buildings. Determination of air permeability of buildings. Fan pressurization method. UK Standard, 2015, 38 p.

Geels F.W., Schwanen T., Sorrell S., Jenkins K. and Sovacool B.K. Reducing energy demand through low carbon innovation: A sociotechnical transitions perspective and thirteen research debates. Energy Research & Social Science. 2018, pp. 23–35.

АТТМА. The Air Tightness Testing & Measurement Association. Amsterdam, Bukinghamshir, HP7 OUT, 2010, 31p.

DBN V.2.6-33:2018. Konstrukciyi zovnishnix stin iz fasadnoyu teploizolyaciyeyu. Vymogy do proektuvannya [Designs of external walls with facade thermal insulation. Design requirements]. Kyiv : Minrehion Ukrainy, 2018, 19 p. (in Ukrainian).

DBN V.2.6-31:2016. Teplova izolyaciya budivel [Thermal insulation of buildings]. Kyiv : Minrehion Ukrainy, 2017, 31 p. (in Ukrainian).

DSTU B A.2.2-12:2015. Energetychna efektyvnist budivel. Metod rozraxunku energospozhy vannyapry opalenni, oxolodzhenni, ventylyaciyi, osvitlenni ta garyachomu vodopostachanni [Energy efficiency of buildings. Method for calculating energy consumption for heating, cooling, ventilation, lighting and hot water supply]. Kyiv : State Standard of Ukraine, 2015, 140 p. (in Ukrainian).

Carmen de la Cruz-Lovera. Worldwide Research on Energy Efﬁciency and Sustainability in Public Buildings. Sustainability, 2017, 19 p.

Janet L. and Mikhail V. Energy efﬁciency to reduce residential electricity and natural gas use under climate change. NATURE COMMUNICATIONS, 2017, pp. 2–12.