ЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕДЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ КАСКАДУ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА РІЧЦІ ДНІПРО

М. В. САВИЦЬКИЙ; І. Ф. ОГДАНСЬКИЙ; О. М. САВИЦЬКИЙ; К. М. ОГДАНСЬКИЙ

doi:10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.83.868

Автор(и)

М. В. САВИЦЬКИЙ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
І. Ф. ОГДАНСЬКИЙ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
О. М. САВИЦЬКИЙ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine
К. М. ОГДАНСЬКИЙ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.050722.83.868

Ключові слова:

гідроелектростанція; водосховище; гребля; розрахунковий напір води; судноплавство; водозахисна гребля; гребля земляна; гребля залізобетонна

Анотація

Постановка проблеми. ГЕС – це електростанція, що завдяки напору води, який надходить на лопаті гідротурбіни і таким чином приводить в дію генератори, виробляє електроенергію. Для роботи гідроелектростанції потрібен перепад висоти русла річки. Щоб його створити, будують греблю, що також слугує водосховищем та дає змогу працювати ГЕС у будь-який час. В результаті вода падає з висоти, потрапляє на лопаті турбіни і змушує їх крутитися, а ті, у свою чергу, змушують обертатися вал генератора і виробляти електроенергію. Також для створення потрібного тиску води застосовується деривація – відведення води від русла річки каналом або системою водоводів до гідротехнічних споруд. Інколи використовується одночасно і гребля, і деривація. Ідея будівництва гребель на Дніпрі виникла ще в XVIII столітті за часів Катерини ІІ. Після завоювання Криму і Таврії імперія розглядала Дніпро, як перспективну транспортну артерію для доставки товарів на нові землі і зміцнення своїх позицій на сході. Використанню річки в такій якості заважали знамениті Дніпровські пороги, тому пріоритетом у проєктах того часу було забезпечення судноплавства по всьому руслу Дніпра шляхом їх затоплення. Мета статті – історичний аналіз еволюції створення, функціонування, розвитку та модернізації каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Висновки. Використання гідроелектростанцій дає суттєві переваги для розвитку економіки України. Головною перевагою гідроелектростанції визнана відсутність витрат на «пальне», адже для виробництва електроенергії тут використовуються відновлювальні джерела енергії – вода. Також гідроелектростанції мають довгий термін «використання»: деякі можуть працювати і до 100 років. Гідроелектростанції можуть дуже швидко та в будь-який час пристосовуватися до мінливих потреб ринку в енергії, збільшуючи чи зменшуючи виробництво. ГЕС можна запустити в роботу протягом декількох хвилин. ГЕС – це відсутність вуглекислого газу. Незначні його викиди можуть відбуватися лише під час будівництва станцій. В результаті, кінцева вартість одержуваної електроенергії значно нижча, ніж в інших видів електростанцій, тому важливо підтримувати ГЕС в Україні для майбутніх поколінь.

Посилання

Alekseenko I.Ye. DneproGES imeni V. I. Lenina [DniproHPS named after V.I. Lenin]. 2nd ed., reworked and ext. Kyiv : Budivelnyk, 1980, 88 p. (in Russian).

Vodnyy fond Ukrainy : Iskusstvennyye vodoyemy – vodokhranilishcha i prudy : spravochnik [Water Fund of Ukraine : Artificial reservoirs – reservoirs and ponds : a guide]. Ed. by V.K. Khilchevskyi and V. V. Grebnya. Kyiv : Interpress, 2014, 164 p. (in Russian).

Linikov V. A. Pidryv Dniprovsʹkoyi hrebli 18 serpnya 1941 r. [Explosion of the Dnieper dam on August 18, 1941]. Muzeynyy visnyk [Museum Bulletin]. 2012, no. 12, pp. 226–231. (in Ukrainian).

Vosstanovleniye Dneprovskoy gidroelektrostantsii imeni V. I. Lenina : sbornik statey pod red. F. G. Loginova [Restoration of the Dnieper hydroelectric power station named after V. I. Lenin : coll. of art. ed. by F.G. Loginov]. Moscow –Leningrad : State Energy Publishing House; typ. Gosenergoizdata MES, 1947, 110 p. (in Russian).

Klyunenko A., Repin V., Freeman A., Sherstyuk A. and Shcherbak I. Dneprovskiye ogni : kak iz ruin i pepla byl podnyat posle voyny Zaporozhskiy industrialʹnyy kompleks [Dnieper lights : as from the ruins and ashes was raised after the war Zaporozhye industrial complex]. Kyiv : Politizdat, 1976, 192 p. (in Russian).

Istoriya Dniprovsʹkoyi HES : proyektuvannya, budivnytstvo, vidnovlennya ta sʹohodennya [History of the Dnieper HPS : design, construction, restoration and present]. UKRHYDROENERGO, 2020, May 27. URL: https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/istoriya-dniprovskoi-ges-proektuvannya-budivnictvo-vidnovlennya-ta-sogodennya

Klimenko N.V. Dneproges imeni V. I. Lenina : fotoocherk [DniproHPS named after V.I. Lenin : photo essay]. Dnipropetrovsk : Promin, 1983, 134 p. (in Rusian).

Po Dnepru na podvodnykh krylʹyakh. Yestʹ li budushcheye u “Raket”? Intervʹyu s Dmitriyem Vlasovym – entuziastom, vzyavshimsya za vosstanovleniye sudov na podvodnykh krylʹyakh [On the Dnieper on hydrofoils. Does Rockets have a future? Interview with Dmitry Vlasov – an enthusiast who undertook the restoration of hydrofoils]. Center for Transport Strategies, 2021, July 12. URL: https://cfts.org.ua/articles/po_dnepru_na_podvodnykh _krylyakh_est_li_buduschee_u_raket__1821. (in Russian).