НОВЕ РОЗУМІННЯ ОСНОВ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ НА ЗЕМЛІ ТА ІНШИХ ПЛАНЕТАХ

Анотація

Постановка проблеми. Двадцяте століття було часом розробок унікальних архітектурно-містобудівних проектів для Землі та освоєння інших планет. Ця робота продовжується і зараз, що пояснюється розвитком знань в інженерно-технічних галузях діяльності, матеріалознавства, будівельних та суміжних технологій, багатьох інших напрямів. Включаючи космічні вектори економічних, політичних, наукових, військових, медичних, еволюційних та інших інтересів людей. У розробці нових об'єктів традиційно домінують застарілі наукові уявлення про сутність та властивості простору, про сутність та властивості людини, про сутність та властивості рефлексій людей на себе та навколишнє середовище. З іншого боку, у наукових колах протягом ХХ – початку ХХI століття сформувалися три теоретичні напрями знань, що докорінно змінюють уявлення про те, чи існують простір і час, у яких, як вважається, творить свої об'єкти архітектор; чи існує матерія (речовина, з якої будують міста та будівлі в них); що є дискретна та імовірнісна структура Буття, і як ми до неї тепер маємо ставитися. Три напрями знань, що здійснили революцію у розумінні основ Світобудови від мікромасштабів до Вселенських процесів – це загальна теорія відносності, квантова механіка та теорія квантової гравітації. Критичний аналіз сучасних об'єктів архітектури та містобудування привів до висновків  про те, що на основі нових знань необхідно переглянути  також і  підходи до формування антропогенного середовища, створюваного як для умов на Землі, так і для умов на інших планетах. Мета статті – розкрити нове розуміння основ формування архітектурно-містобудівного середовища під час створення об'єктів на Землі та інших планетах.