ОБУМОВЛЕНІСТЬ ПОНЯТТЯ «СКЛАДНІСТЬ» У ТЕРМІНОЛОГІЇ СУЧАСНОГО АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ

Анотація

Постановка проблеми. Як вихідна ситуація в статті прийнята необхідність постійного перегляду базових архітектурних категорій і понять, викликана подіями, пов’язаними з появою в 1990-х роках нової течії – цифрової нелінійної архітектури. Будучи кульмінацією постмодерністського періоду, цифрова архітектура продовжує збагачувати його парадигму, використовуючи установку на складність архітектурних форм. Проте цифрова архітектура приймає складність з точки зору, що раніше не зустрічалася в теорії архітектурного проектування, розуміння складності базується на актуальних досягненнях наук складності. Багатозначність поняття «складність» прийнято як проблему дослідження. Мета статті – визначення поняття «складність» у контексті сучасного архітектурного формоутворення. Методика. Як основний обрано метод семантичного аналізу. Висновок. Розкрито зв’язок понять «форма» і «складність», виходячи з історичного аналізу визначень поняття «форма». Дано визначення терміна «архітектурна форма» через зв’язок форми та змісту, що розкриває ключові аспекти змісту сучасної архітектурної форми. Проаналізовано зміни у змісті визначень поняття «складність» з позиції методології проектування та загальнонаукових методів. Розкрито значення складності на трьох рівнях сприйняття форми: морфологічному, символічному та феноменологічному. Розглянуто обумовленість необхідності та причини виникнення складності у сучасних архітектурних формах, як наслідок зміни у ціннісних установках суспільства. Наведено приклади поступового впровадження принципів та впливу науки складності на теорію архітектури. З урахуванням розглянутих особливостей розуміння складності та уявлень про складні об’єкти, взяті з теорій складності, сформульовано визначення поняття «складність», що не викликає труднощів у застосуванні. Надано висновки, що містять нюанси застосування та характеристику отриманого визначення. Намічено перспективи подальшого впровадження актуальних системних уявлень про місто та міське середовище, здатних залучити архітектуру до нової наукової картини світу.