ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Автор(и)

  • К. С. ХАРЧЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • С. О. ОСТАПЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • Л. С. ОСТАПЕНКО Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.140723.114.962

Ключові слова:

сталий розвиток, архітектурне середовище, інноваційна архітектура

Анотація

Постановка проблеми. Проблематика розвитку інноваційного архітектурного середовища охоплює широкий спектр питань, пов'язаних з екологією, енергоефективністю, соціальними та економічними аспектами. Мета статті – розкрити основні принципи сталого розвитку містобудівних утворень та визначити принципову модель процесу оцінення та впровадження змін до поточного стану архітектурно-містобудівного середовища. З боку енергоефективності та екології проблематика полягає у зменшенні споживання енергії та використання енергоефективних технологій для забезпечення житлових та комерційних будівель, міст та інших інфраструктурних проектів. Забезпечення відповідного ступеня охорони навколишнього середовища під час будівництва, експлуатації та зносу будівель та інфраструктури. Також проблематика екологічного розвитку стосується необхідності розроблення та впровадження нових технологій та інноваційних рішень в архітектурі та будівництві з метою зменшення впливу будівництва на довкілля та поліпшення якості життя людей. Соціальний аспект розвитку полягає в розробленні проектів, які враховують потреби та інтереси різних соціальних груп, включаючи людей з інвалідністю, літніх людей та малозабезпечених верств населення. Проблематика економічного розвитку інноваційного архітектурного середовища полягає у забезпеченні ефективного використання ресурсів та розвитку інфраструктури, що забезпечує економічний розвиток, при цьому не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Таким чином, головне завдання сталого розвитку полягає у зменшенні ризиків та впровадженні відповідних технологій для стабільного розвитку.

Біографії авторів

К. С. ХАРЧЕНКО , Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра дизайну та реконструкції архітектурного середовища, канд. техн. наук, доц.

С. О. ОСТАПЕНКО , Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра дизайну та реконструкції архітектурного середовища, студент

Л. С. ОСТАПЕНКО , Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра дизайну та реконструкції архітектурного середовища, ст. виклад.

Посилання

Герасимчук З. В. Стимулювання сталого розвитку регіону: теорія, методологія, практика : монографія. Луцьк, 2011. 516 с.

Шаталюк Ю. В. Сучасна практика проектування адаптивних архітектурних об’єктів : аналіз прикладів та особливості. Науковий вісник будівництва. Т. 88, № 2. Харків : ХНУБА, 2017. С. 69−73.

Соскин О. И. Роль брендинга городов в эпоху перемен. Киев, 2012. 112 с.

Torabi Z., Brahman S. Effective Factors in Shaping the Identity of Architecture. Middle-East Journal of Scientific Research. 2013. № 15. Рр. 106–113.

Шаталюк Ю. В. Методичні рекомендації щодо проектування адаптивних архітектурних об’єктів. Архітектурний вісник КНУБА. Вип. 11−12. Київ : КНУБА, 2017. С. 545–550.

Шаталюк Ю. В. SWOT-аналіз як метод дослідження перспектив розвитку адаптивної архітектури. Комунальне господарство міст. Серія : Технічні науки та архітектура. Вип. 135. Харків : ХНУМГ, 2017. С. 74–79.

Яценко В. О. Містобудівні основи розвитку локальних систем розселення об’єднаних територіальних громад : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра арх-ри. Київ : КНУБА, 2021. 40 с.

Krier R. Urban space. New York, 1979.

Kusenbach M. Street phenomenology : the go-along as ethnographic research tool. Ethnography. 2003. Рр. 455–485.

Саницький М. А., Позняк О. Р., Марущак У. Д. Енергозберігаючі технології в будівництві : навч. посіб. 2-ге вид., виправл. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2013. 236 с. С. 208-214.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-25