ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ВИНОСУ ВУГІЛЬНОГО ПИЛУ

Анотація

Постановка проблеми. Промислові майданчики, де розташовуються сховища вугілля, − це інтенсивні джерела пилового забруднення навколишнього середовища. Виникає важлива проблема оцінювання інтенсивності виносу пилу в атмосферне повітря від забруднених ділянок. Знання інтенсивності виносу пилу в атмосферне повітря дає можливість науково обґрунтовано оцінити вплив забруднених ділянок на забруднення довкілля та робочих зон на промислових майданчиках. Рішення проблеми може бути отримане експериментальним шляхом. Мета роботи − експериментальне дослідження значення швидкості повітряного потоку, за якої починається відрив часток пилу від поверхні з вугіллям та винос їх у повітря і визначення інтенсивності емісії вугільного пилу від забрудненої поверхні. Методика. Інтенсивність виносу вугільного пилу від забрудненої ділянки досліджувалася експериментальним шляхом у лабораторних умовах. Дослідження проводилися на зразках вугілля з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», марки ДГ. Визначалася швидкість повітряного потоку, за якому починався процес руху частинок пилу вздовж джерела емісії та швидкість відриву частинок пилу та їх винос від джерела емісії. На другому етапі експериментальних досліджень визначалася інтенсивність виносу вугільного пилу від забрудненої ділянки. Наукова новизна. Експериментальним шляхом обчислено значення швидкості повітря, за якої починається винос частинок вугільного пилу від забрудненої ділянки. Отримано закономірність інтенсивності виносу вугільного пилу залежно від швидкості повітряного потоку над забрудненою ділянкою. Практична значимість. Отримані експериментальні дані дають можливість визначати, за яких метеоумов виникає ризик пилоутворення та винос пилу в атмосферне повітря. Емпірична залежність, отримана шляхом обробки даних експериментів, може бути використана для науково обґрунтованої оцінки рівня забруднення робочих зон на промислових майданчиках, де є сховища вугілля. Висновки. Експериментальним шляхом визначено значення швидкості повітряного потоку, за якої починається рух частинок пилу на забрудненій поверхні, а також значення швидкості повітряного потоку, за якої починається винос у повітря частинок пилу. Отримана емпірична модель може бути використана для оцінювання екологічних збитків унаслідок пилового забруднення атмосферного повітря.