РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ІЗ ПІДВИЩЕНИМ ТЕПЛОВИМ НАПРУЖЕННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.270224.33.1021Ключові слова:
ризик-орієнтований підхід, умови праці, шкідливі виробничі чинники, теплове випромінюванняАнотація
Постановка проблеми. Розглядається дослідження умов праці із підвищеним тепловим напруженням: спровоковані шкідливими умовами праці захворювання мають достатньо довгий інкубаційний період, тому їх прояв не завжди легко своєчасно розпізнати і виникають труднощі у встановленні першопричини професійного захворювання. Мета – розроблення і впровадження методики оцінювання ризиків з урахуванням спільної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів та закономірностей зниження їх інтенсивності з відстанню від джерела. Методика. Вплив на здоров’я робітника професійних та різнорідних виробничих факторів з урахуванням часу дії та впливу їх спільної дії у кількісній формі може бути досить об’єктивно оцінений на основі закону Вебера–Фехнера через розрахунок інтегрального показника – потенційного ризику. Застосовано структурний аналіз для визначення структури та причин виникнення професійних захворювань. Проведено кореляційний аналіз для з’ясування характеру зв’язків між рівнями впливу факторів виробничого середовища для оцінювання умов та характеру праці робітників, на робочих місцях яких установлено підвищене теплове напруження. Для обробки даних застосовано імовірнісно-статистичні методи – для визначення алгоритму перетворення параметрів середовища на показник виробничого ризику для працівників із шкідливими умовами праці. Розроблення моделі визначення зон перетворення професійного ризику через взаємний вплив на виробничий ризик оброблення результатів досліджень вимагали застосування методів формалізації. Використано програмну систему формування агрегованих для багатовимірного аналізу інформації, яка дозволила побудувати тривимірну модель зміни значень показника виробничого ризику в просторі між робочими місцями робітників у зварювальному відділенні. Наукова новизна. Ризик-орієнтований підхід із застосуванням методів оцінення професійного і виробничого ризику для робочих місць електрозварників дозволяє врахувати шкоду організму працівника з боку чинників виробничого середовища. Встановлені закономірності дозволяють визначити зони перетворення професійного ризику через взаємний вплив на виробничий ризик, що стало обґрунтуванням заходів щодо зниження травматизму і професійних захворювань. Практична значимість. На прикладі умов праці на робочих місцях електрозварників розроблено та апробовано методику оцінювання ризиків з урахуванням спільної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів та закономірностей зниження їх інтенсивності з відстанню від джерела. Наведений ризик-орієнтований підхід дозволяє виконати всі вимоги та рекомендації, викладені в
ISO 45001: його застосування до умов праці робітників гарячих професій (зварників) дозволяє провести кількісну оцінку професійного і виробничого ризику на їхніх РМ, зокрема, для підготовки до сертифікації за умовами ISO 45001. Висновки. Розроблено і впроваджено методику оцінювання ризиків на основі фундаментального закону Вебера–Фехнера для об’єктивної оцінки впливу на здоров’я робітника професійних та різнорідних виробничих факторів у кількісній формі через розрахунок інтегрального показника (потенційного ризику), яка дозволить оцінювати умови праці на робочих місцях та об’єктивно визначати клас умов праці.
Посилання
Конституція України : станом на 1 верес. 2016 р. Верховна Рада України. Харків : Право, 2016. 82 с.
Про охорону праці : Закон України від 27 грудня 2019 р. № 2694-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12
ISO 45001 Occupational heath and safety management systems. Requirements for application. URL: https://www.iso.org/standard/63787.html
ДСТУ 2293:2014. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять. [Чинний від 2015-05-02]. (Національний стандарт України). URL: http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving/wp-content/uploads/sites/171/2017 /10/dstu_2293_2014.pdf
ДСТУ 3138-95. Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата. Терміни та визначення. [Чинний від 1996-07-01]. Київ, 1996. 36 с.
ISO 31000. Risk management. Principles and guidelines. URL: https://risk-engineering.org/ISO-31000-risk-management/
Григор’єва Є. С. Удосконалення ризик-орієнтованого підходу до оцінювання умов праці на основі впровадження інтегрального показника : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к-та техн. наук : 05.26.01. Дніпро, 2023. 26 с.
Гогіташвілі Г. Г., Лапін В. М. Оцінка ризику – основа управління охороною праці та охорона праці. Охорона праці. 2007. № 4. С. 18–19.
Гогіташвілі Г. Г., Карчевський Е. Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Київ : Знання, 2006. 256 с.
Marcrae C. Regulation and Risk: Occupational Health and Safety on the Railways. Risk Analysis. 2004. № 2. Рp. 509–510.
Metzgar C. R. Safety analysis : principles & practices in occupational safety, 2nd edition. Professional safety − Proquest ABI/INFORM. 2003. № 8. 12 p.
Полукаров О. І., Пімонова К. А. Стандарт ISO 45001 та його роль у формуванні системи управління охороною праці в організації. Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки. 2018. С. 216–218.
Кружилко О. Є., Кириченко Ю. А., Демчук Г. В., Полукаров О. І., Сукач С. В. Математичне моделювання коефіцієнта важкості виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості. Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки. 2013. С. 67–72.
Шишова О. В., Філь Х.-Г. Р., Фірман В. М. Управління охороною праці та промисловою безпекою. Проблеми та перспективи розвитку охорони праці. Львів : ЛДУ БЖД, 2019. С. 31–32.
Polukarov O. I., Prakhovnik N. A., Polukarov Y. O., Mitiuk L. O., Demchuk H. V. Assessment of occupational risks: New approaches, improvement, and methodology. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 2021. № 8 (11). Pp. 79–86.
Івчук Ю. Ю. Державна політика України у сфері охорони праці: вплив правових стандартів ЄС. Право та інноваційне суспільство. 2015. № 1 (4). С. 132–136.
Третьяков О. В., Нестеренко С. В., Горстка К. В. Система страхування від нещасних випадків – дієвий важіль управління безпекою праці в країні. Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Серия: Безопасность жизнедеятельности. 2016. № 93. С. 37–44.
Mollo L. G., Emuze F., Smallwood J. Improving occupational health and safety (OHS) in construction using Training-Within-Industry method. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/368333154.pdf
Лис Ю. С. Оцінка ризиків в системі управління охороною праці. Системи обробки інформації. 2016. № 9 (146). С. 193–196.
Boyac A. Ç., Selim A. Assessment of occupational health and safety risks in a Turkish public hospital using a two-stage hesitant fuzzy linguistic approach. Environmental Science and Pollution Research. 2022. Vol. 29. Pp. 36313–36325. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11356-021-18191-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-04-20 (2)
- 2024-04-20 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Бєліков А. С., Третьяков О. В., Григор’єва Є. С., Гармаш Б. К., Рагімов С. Ю.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.