АНАЛІЗ РУЙНУВАНЬ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ РФ

Автор(и)

  • А. С. Бєліков Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • О. В. Пилипенко Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • В. А. Шаломов Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • П. М. Саньков Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • П. О. Тимченко Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • В. П. Руденко Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.040624.48.1058

Ключові слова:

енергетичні об’єкти, потенційні небезпеки, радіаційна безпека, ядерно-паливний цикл, екологічні наслідки, бойові дії, обстріли, тероризм

Анотація

Постановка проблеми. У зв’язку з постійними терористичними атаками рф по об‘єктах енергетики України заподіяно руйнування енергетичній системі, що спричинило її знеструмлення і, через це, віялові відключення по всій території країни. Знищення енергетичних потужностей зумовило нестабільну роботу окремих підрозділів критичної інфраструктури з вироблення електроенергії на теплових, атомних та гідроелектростанціях і введення вимушених графіків погодинного відключення електроенергії. Загарбання Чорнобильської атомної електричної станції (АЕС), окупація та повний контроль Запорізької АЕС та Запорізької теплової електричної станції (ТЕС). Повне руйнування Каховської гідроелектростанції (ГЕС), часткове руйнування Дніпровської, Дністровської та Канівської ГЕС. Через війну пошкоджено Криворізьку та Придніпровську ТЕС, повністю зруйновані Луганська (90–100 %), Вуглегірська (90–100 %), Зміївська ТЕС (до 90 %), майже повністю зруйновані Бурштинська (80–90 %) та Ладижинська ТЕС (70–95 %). Мета статті полягає у виявленні та аналізі пошкоджень ТЕС, ГЕС та АЕС України, через воєнні дії рф проти України та визначені можливих наслідків для ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) нашої держави і можливі перспективи переходу до нових ядерних реакторів європейських та світових виробників паливних елементів, для удосконалення обладнання та стабілізації на енергетичному ринку в умовах ведення бойових дій. Висновок. У ході аналізу потенційних небезпек на радіаційнонебезпечних об’єктах (РНО) України визначено, що основну загрозу становлять аварії на РНО з викидом радіаційної речовини в атмосферу, літосферу та гідросферу. Через  захват ворогами Чорнобильської  та Запорізької АЕС проведення вимірів стандартними методами дослідження, скринінгу та моніторингу неможливе, доступ представників МАГАТЕ обмежений. Саме тому слід застосовувати новітні методи проведення вимірювань з використанням автономних дистанційно-керованих наземних, надводних та повітряних дронів в автоматичному об’єктовому або вибірковому вимірюванні радіаційних параметрів на РНО. Використання автономних апаратів (дронів) стало наразі найактуальнішим питанням радіаційної безпеки не тільки атомної енергетики, а й усього ЯПЦ як частини екологічної безпеки України. У випадку загарбання ядерного об’єкта чи обмеженого доступу до нього треба змінити й методи досліджень. Якщо об’єкт захоплено частково чи до нього є доступ, тоді можна застосовувати експрес-методи реєстрації радіаційного забруднення або метод забору проб і в подальшому – метод лабораторних досліджень. Проте якщо АЕС або об’єкт, що входять до ядерно-паливного циклу України, захоплений і доступ до нього неможливий, залишаються тільки методи дистанційного вимірювання радіаційної обстановки на ядерних об’єктах і навколо них, за допомогою наземних та повітряних автономних апаратів. Для подальших досліджень необхідно виявити технічні можливості щодо використання власних копалин, що є в Україні, та перехід із радянських реакторів типу РБМК-1000, ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 з паливними елементами, які поставляються нам з рф, на більш сучасні типи реакторів європейського та американського виробництва з відповідними елементами завантаження.

Посилання

Російські війська вдарили по Криворізькій ТЕС – Лукашук. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiyskyy-obstril-kryvorizkoyi-tes-lukashuk/31920102.html/ (дата звернення: 30.03.2024).

Унаслідок атаки РФ 22 березня були пошкоджені всі енергоблоки Бурштинської та Ладижинської ТЕС. URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/burshtinska-ta-ladizhinska-tes-unaslidok-udaru-rf-22-bereznya-buli-poshkodzheni-vsi-energobloki-50405109.html/ (дата звернення: 30.03.2024).

«Знищено всі блоки»: дуже погані новини по найбільшій в Україні ТЕС. URL: https://kyiv.ukrainianwall.com/uk/124681-znishcheno-vsi-bloki-duzhe-pogani-novini-po-naybilshiy-v-ukrajini-tes/ (дата звернення: 30.03.2024).

Бурштинська ТЕС. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%88%D1%82% D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA% D0%B0_%D0%A2% D0%95%D0%A1/ (дата звернення: 30.03.2024).

ДТЕК Луганська ТЕС перебуває під постійними обстрілами. URL: https://dtek.com/media-center/news/dtek-luganska-tes-perebuvae-pid-postiynimi-obstrilam/ (дата звернення: 30.03.2024).

Вуглегірська ТЕС. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вуглегірська_ТЕС (дата звернення: 30.03.2024).

Святослав Наумичев, працівник Запорізької АЕС: «Це війна не за територію, а за те, яким світ буде надалі» : веб-сайт. URL: https://energoatom.com.ua/ (дата звернення: 30.03.2024).

Наслідки від підриву росією греблі Каховської ГЕС: веб-сайт. URL: https://mepr.gov.ua/ (дата звернення: 30.03.2024).

Внаслідок атаки РФ по ДніпроГЕС довкіллю завдано збитків на понад 140 млн гривень – Р. Стрілець. URL: https://suspilne.media/715240-vnaslidok-ataki-rf-po-dniproges-dovkillu-zavdano-zbitkiv-na-ponad-140-mln-griven-strilec (дата звернення: 30.03.2024).

Зеленський − після Ставки: Цієї ночі цілями ворога були Канівська та Дністровська ГЕС. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3846245-zelenskij-pisla-stavki-ciei-noci-cilami-voroga-buli-kanivska-ta-dnistrovska-ges.html/ (дата звернення: 30.03.2024).

Пилипенко О. В., Клименко Г. О., Дракіна К. М. Основи використання радіонуклідів : зб. тез доп.

IX міжнар. наук.-практ. конф. «Безпека життєдіяльності в XXI столітті». Дніпро, 17−18 листопада 2022. С. 51−54.

Пилипенко О. В., Саньков П. М., Дзюбан О. В., Папірник Р. Б., Ткач Н. О. Особливості організації радіаційного контролю на об’єктах ядерно-паливного комплексу України. Tokyo, Japan : Otsuki Press, 2022. С. 196−206.

Пилипенко О. В., Маринченко О. І. Засоби та методи виявлення радіації при аваріях на атомних станціях. Проблеми гарантування безпеки людини в умовах сучасних викликів : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Луцьк, 23−24 березня 2023. С. 27−30.

Диверсифікація палива для реакторів ВВЕР. URL: https://ukrns.org/publications/dyversyfikacziya-palyva-dlya-reaktoriv-vver/ (дата звернення: 30.03.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-29