В’ЯЖУЧІ ІЗ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ ВІДХОДІВ ВУГЛЕЗБАГАЧЕННЯ ДЛЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ЗВЕДЕННІ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ МЕТОДОМ 3D-ДРУКУ

Анотація

Постановка проблеми. Технологія будівництва методом 3D-друку – один із сучасних методів швидкого будівництва, який дозволяє значно автоматизувати будівельний процес із досягненням високої точності у виготовленні конструкцій складної конфігурації за допомогою обладнання (3D-принтера), яке працює під управлінням програмного забезпечення для завдання точних координат моделі конструкції, що друкується. Основними матеріалами для технології будівельного 3D-друку стали композиційні суміші на основі в’яжучого. Як в’яжуче може бути застосований цемент або композиційні в’яжучі [1]. Технологія виробництва цементу передбачає випал його компонентів за 1 450 ⁰С, що потребує значних витрат енергетичних ресурсів та впливає на його кінцеву вартість і суміші загалом. Застосування відходів вуглезбагачення, які містять у своєму складі глинисті мінерали, кварц, пірит та незначну кількість карбонатів, домішок і горючих речовин, дозволяє знизити витрати технологічного палива та температури випалу в’яжучого за рахунок реалізації теплотвірних властивостей вугільних включень. Таким чином відходи вуглезбагачення можуть бути використані як паливний компонент в отриманні в’яжучого. Висновки. На основі проведених досліджень можна зробити висновок про перспективність компонентного в'яжучого матеріалу з використанням відходів вуглезбагачення та зведення будівельних об'єктів методом 3D-друку. За рахунок реалізації теплотвірних властивостей можна знизити витрату технологічного палива та температуру випалу для отримання в’яжучого і зменшити викиди СО₂ в атмосферу та кінцеву вартість будівельної суміші для 3D-друку.