ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ВІЗУАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

А. С. Бєліков; С. В. Подкопаєв; В. М. Журбенко; П. М. Нажа; С. Ю. Рагімов

doi:10.30838/UJCEA.2312.301024.36.1090

Автор(и)

А. С. Бєліков Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
С. В. Подкопаєв Донецький національний технічний університет, Україна
В. М. Журбенко Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
П. М. Нажа Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
С. Ю. Рагімов Національний університет цивільного захисту України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.301024.36.1090

Ключові слова:

світлове середовище, ризик-орієнтований підхід, роботи високої зорової складності, порушення фізіології

Анотація

Постановка проблеми. Аналіз літературних джерел та проведені дослідження дозволяють встановити закономірності впливу світла на рівень потенційної небезпеки робочого середовища. Нестача або неправильний розподіл світла знижує продуктивність праці, викликає втому очей, провокує захворювання зору, підвищує рівень травматизму. Мета роботи – теоретичне обґрунтування впровадження інтегрального підходу до комплексної оцінки ризиків негативного впливу світлового середовища з урахуванням закордонного досвіду. Завдання дослідження: за допомогою методик обчислення потенційного ризику більш повно оцінити безпеку праці, дію на функціональний стан працівників факторів візуального середовища. Виконання робіт високої зорової складності зумовлює підвищений ризик виникнення професійних захворювань та травмування, в тому числі під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Неналежна якість світлового середовища не тільки знижує працеспроможність, а й може спричинити травмування працівників та аварійну ситуацію на підприємстві. Оскільки працівники підприємств підпадають під багатофакторний вплив шкідливих факторів візуального середовища, таких як: знижена контрастність фону та об’єкта розрізнення, прямий та віддзеркалений відблиск, мерехтливість світла та інші, – такий підхід значно спрощує оцінення ступеня реального професійного і виробничого ризику для конкретного робочого місця. Результати дослідження показують більшу ефективність застосування інтегрального ризик-орієнтованого підходу порівняно з традиційними методами оцінення завдяки можливості більш точно врахувати багатофакторний влив світлового середовища, що не передбачається діючими нормами оцінювання якості світлового середовища виробничих приміщень. Вперше запропоновано застосування інтегрального ризик-орієнтованого підходу для комплексної оцінки світлового середовища у робочих приміщеннях, де проводяться зорові роботи високої складності, які оцінюються як роботи підвищеної небезпеки. Практична значимість. Запропонована методика може бути застосована для оцінення виробничого ризику на робочих місцях широкої сфери професій. У першу чергу рекомендується впровадити її для оцінення візуального середовища приміщень, де планується виконання робіт високої зорової складності.

Посилання

ДБН В.2.5-28-2018. Природне і штучне освітлення. Київ : Мінбуд України, 2018. URL: https://www.sunpower.ua/cp37498-dbn-v25-28-2018-prirodne-shtuchne-osvtlennya.html (дата звернення: 12.05.2024).

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу : ДСНтаП. Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248. URL: https://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14 (дата звернення: 12.05.2024).

Global strategy on occupational safety and health. Conclusions adopted by the international labour conference at its 91st session, 2003. International Labour Organization. URL: http://www.ilo.org (last access: 26.05.2022).

Tretyakov O. V., Harmash B. K., Biletska Ye. S. Industrial risk is the main indicator of the assessment of working conditions. Dynamics of the development of world science : аbstracts of the 6th International scient. and pract. conf. February 19–21 2020. Vancouver : Perfect Publishing, 2020. Pp. 292–302.

Tretyakov O. V., Harmash B. K., Biletska Ye. S. The Assessment of Labor Conditions According to Hazard Indicators on the Basis of Production Risk Determination. World Science. Warsaw, 2020. № 1 (53), vol. 2. Pp. 28–33. DOI: 10.31435/rsglobal_ws/31012020/6901.

Juslén H., Tenner A. Mechanisms involved in enhancing human performance by changing the lighting in the industrial workplace. Int J Ind Ergon. 2005. № 35 (9). Pp. 843–855.

Linn H. I., Amendola A. A. Occupational Safety Research : overview. Encyclopedia of Occupational Safety and Health. International Labor Organization. Geneva, 2005. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---protrav/---safework/documents/publication/wcms_116863.pdf (last access: 12.05.2024).

ISO 45001. Системи менеджменту охорони здоров’я і безпеки праці. Вимоги з застосування. URL: https://www.iso.org/standard/63787.html (дата звернення 12.05.2024).

ДСТУ 2293:2014. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять : Національний стандарт України. Затверджено наказом Мiнекономрозвитку України вiд 02 грудня 2014 р. № 1429. [Чинний з 01 травня 2015 р.]. URL: http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving/wp-content/uploads/sites/171/2017/10/dstu_2293_2014.pdf (дата звернення: 12.05.2024).

Polukarov O. I., Prakhovnik N. A., Polukarov Y. O., Mitiuk L. O., Demchuk H. V. Assessment of occupational risks : New approaches, improvement, and methodology. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 2021. № 8 (11). Pp. 79–86.

Franzkowiak P. Risikofaktoren und Risikofaktorenmodell. Bundeszentrale für gesundheitliche Aufklärung. 2018. DOI: 10.17623/BZGA:224-i102-2.0 (дата звернення: 12.05.2024).

Kuzminov B. P., Lototska-Dudyk U. B. Occupational factors and their influence on the health of workers in shoe productions. National Medical University by Danilo Galitsky. Lviv, 2020. URL: https://doi.org/10.33573/ujoh2016.01.074 (дата звернення: 12.05.2024).

Nicoletti L., Padovano A. Human factors in occupational health and safety 4.0 : a cross-sectional correlation study of workload, stress and outcomes of an industrial emergency response. International Journal of Simulation and Process Modelling. 2019. № 14 (2). Рp. 178–195. DOI: 10.1504/IJSPM.2019.10021441 (дата звернення: 12.05.2024).

Global strategy on occupational safety and health. Conclusions adopted by the international labour conference at its 91st session, 2003. International Labour Organization. URL: http://www.ilo.org (дата звернення: 12.05.2024).

Zhurbenko V., Belikov A., Sankov P., Nazha P. The Influence of the Visual Factor on the Efficiency of Visualization Method in the Production Environment. In: Gomes Correia A., Azenha M., Cruz P. J. S., Novais P., Pereira P. (eds). Trends on Construction in the Digital Era. ISIC 2022. Lecture Notes in Civil Engineering. Vol. 306. Springer, Cham., 2023. URL: doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-20241-4_22

Бєліков А. С., Журбенко В. М. Обгрунтування актуальності розробки сучасних методик дослідження виробничого середовища з урахуванням світлового фактору. Науковий вісник ДонНТУ. 2023. № 2 (11). Рp. 27–38. URL: https://doi.org/10.31474/2415-7902-2023-2-11-27-38

Leccese Francesco & Salvadori Giacomo & Casini Matteo & Bertozzi M. Lighting of indoor work places : risk assessment procedure. WIT Transactions on Information and Communication Technologies. 2012. № 44. Pp. 89–101. DOI: 10.2495/RISK120091.

Van Bommel W. J. M., Van den Beld G. J. Lighting for work : a review of visual and biological effects. Lighting Research & Technology. 2004. Vol. 36, № 4. Рр. 255–266.