СИМВОЛІЗМ В АРХІТЕКТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.301024.151.1104Ключові слова:
архітектурне середовище, символізм, архітектурна спадщина, знакові будівліАнотація
Постановка проблеми: символізм в архітектурному середовищі використовується для вираження абстрактних ідей та створення зображень, які мають ідейне значення. Актуальність дослідження символізму в архітектурному середовищі обґрунтована потребою у поглибленні розуміння його ролі та значення у формуванні естетичного та ідейного змісту архітектурних об'єктів. Мета роботи: дослідити історію виникнення та особливості застосування символізму в архітектурному середовищі. Завдання дослідження: 1. Розглянути сутність та історію виникнення символізму як напряму мистецтва. 2. Порівняти архітектурні об'єкти різних культур та епох з точки зору їх символічного навантаження. 3. Дослідити символізм знакових об’єктів архітектурної спадщини України. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, історико-компаративний, іконографічний та семіотичний аналіз. Висновки: 1. Архітектурне середовище світу – не лише частина створеного та організованого людиною об’ємно-планувального рішення, призначеного для забезпечення життєдіяльності суспільства, а й складна система знаків та символів, яка розкриває світогляд різних культур та епох. 2. Аналіз та порівняння архітектурних об'єктів із різних куточків світу дає можливість зрозуміти їх символічне значення. 3. Символи в архітектурному середовищі: дозволяють передавати ідеї, концепції та поняття без словникового опису; надають архітектурним об'єктам унікальності та запам'ятовуваності; створюють зв’язок між архітектурою, історією, національною культурою та традиціями, а також особливу емоційну атмосферу архітектурного середовища. 4. Відомі архітектурні об'єкти та визначні місця України, такі як: Софійський собор, Хотинська фортеця, Личаківський цвинтар, Будинок із химерами та Майдан Незалежності – це не лише пам'ятки історії та культури, а й символи, які розкривають глибинний сенс українського буття. 5. Відродження та впровадження традиційних культурних образів українського народу в сучасному мистецтві відкриває великі перспективи збереження української ідентичності для майбутніх поколінь та надає символізму архітектурному середовищу.
Посилання
Гнатюк Л. Р. Роль мистецтва та символу у формуванні сакрального простору. Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. Київ : КНУБА, 2020. Вип. 58. C. 32–47.
Культура ХІХ–ХХ ст. : символізм, імпресіонізм та постімпресіонізм. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/ culture/10549/ (станом на 10.12.2023 р.).
Марковський А. І. Арка як символ тріумфу пануючої ідеології в архітектурі Києва 1930−1950-х рр. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2020. № 57. С. 379–393. URL: https://doi.org/10.32347/ 2077-3455.2020.57.379-393
Михалевич В. В. Храмова символіка в середньовічній європейській архітектурі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. 2019. № 1. С. 13–19.
Остащук І. Б. Рослинний символізм в українському храмовому мистецтві. Zeszyt naukowy prac ukrainoznawczych. 2020. 169 с.
Саньков П. М., Макаренко Є. Є., Палагіна Л. П., Капленко Д. Д., Макаренко М. Є. Вплив війни на сучасне архітектурне середовище. Development trends and improvement of old methods : the 13th International scientific and practical conference (December 12−15, 2023) Warsaw, Poland. International Science Group. 2023. C. 53–61.
Символізм, вікіпедія. URL: http://surl.li/svekx (станом на 10.12.2023 р.).
Символізм у середньовічній архітектурі. URL: https://livrezon.com/publication/priemy-simvolizma-v-srednevekovoi-arhitekture (станом на 10.12.2023 р.).
Сторожук С. Символіка та особливості художнього стилю Європи від середини XIII ст. − до кінця XVIII ст. Травневі студії : історія, політологія, міжнародні відносини. 2023. С. 262–264.
Тимовчак І. Національна символіка, як елемент ідентичності держави в архітектурі дипломатичних представництв. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. № 59. С. 316–326.
Хайдуков В. О. Семіотичний підхід у архітектурі центричних хрестоподібних православних храмів. Архітектурний вісник КНУБА. 2023. №№ 26−27. С. 136–149. URL: https://doi.org/10.32347/2519-8661.2023.26-27.136-149
Харлан О. В. Втрати культурної спадщини України в ході повномасштабної війни : попередні дані до мартирологу пам’яток. 50-ти річчя Всесвітньої спадщини : уроки минулого, виклики сьогодення та перспективи: зб. тез та матер. конф. Чернівці : ЧНУ, 2022. С. 7–9. URL: http://surl.li/rqjlg
Харченко К. С., Краснюк А. В. Ландшафтно-екологічні основи гуманізації архітектурно-містобудівної інфраструктури міського середовища. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. № 3. С. 102–110.
Хома Н. М. Архітектурний символізм: політика, виражена у камені. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22 : Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін : зб. наук. пр. Київ, 2015. Вип. 18. С. 92–97. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/ 123456789/22554
Через російську агресію в Україні постраждали понад тисячу пам’яток культурної спадщини. URL: http://surl.li/sveia (станом на 08.04.2024 р.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Харченко К. С., Гребінник Т. О., Капленко Д. Д.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.