ЕРГОНОМІЧНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ  ПІД ЧАС РОБОТИ БУДІВЕЛЬНИХ МАШИН НА ПРИКЛАДІ ЕКСКАВАТОРІВ

В. А. Шаломов; А. С. Бєліков; В. Ю. Жирков; П. Д. Хряп; О. В. Шаломов

doi:10.30838/UJCEA.2312.301024.160.1105

Автор(и)

В. А. Шаломов Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
А. С. Бєліков Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
В. Ю. Жирков Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
П. Д. Хряп Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
О. В. Шаломов Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.301024.160.1105

Ключові слова:

ергономічність, система «людина – машина – середовище», екскаватори, безпечні умови, організація робочого місця, охорона праці

Анотація

Постановка проблеми. Для створення безпечних умов праці машиністів екскаваторної техніки важливі питання ефективного керування ергономічними показниками якості, підвищення надійності екскаваторів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов і комфорту праці операторів. Сукупність ергономічних показників системи «оператор–екскаватор», до яких належать керованість, заселеність, обслуговуваність, освоюваність і технологічність, і визначає поняття ергономічності (критеріальна категорія менеджменту якості, яка одночасно розглядається як об'єкт керування). Зміни, що відбуваються в будівництві, впливають на ефективність функціонування системи «оператор–екскаватор» з урахуванням конкретних виробничо-технічних, природно-кліматичних і соціально-економічних умов. Переозброєння будівельних майданчиків екскаваторами нового покоління, оснащеними сучасними керуючими, комп'ютерними інформаційно-діагностичними системами, апаратними та програмними засобами передавання, оброблення й аналізу даних, не лише забезпечують підвищення ефективності будівельних робіт, а й змінюють характер взаємодії людини і машини. Мета дослідження − забезпечення безпеки під час роботи будівельних машин (екскаваторів) з урахуванням критеріїв ергономічності. Це актуальне наукове завдання, виконання якого дозволить поліпшити умови праці та підвищити ефективність роботи екскаваторів. Висновок. Дослідження показали, що ергономічна складова «людина – машина – середовище» на прикладі вдосконалення екскаваторів дозволяє підвищити безпеку машин та поліпшити умови праці машиністів будівельних машин. Використання математичного апарату теорії нечітких множин для оцінювання та управління ергономічністю екскаваторів зумовлене характером і специфікою функціонування елементів системи «оператор – екскаватор». Інформація про елементи системи може бути представлена суб'єктивними думками або судженнями, неточними даними або похибками у вимірах і розрахунках параметрів. Отже, необхідно використовувати математичний інструментарій, що враховує кількісну і якісну інформацію, подану в лінгвістичній формі.

Посилання

Dul J., Bruder R., Buckle P., Carayon P., Falzon P., Marras W., Wilson J. & Doelen B. Strategy for human factors/ergonomics : developing the discipline and profession. Ergonomics. 2012. DOI:10.1080/ 001400139.2012.661087.

Lim S., Sivadass T., Mohd R. & Azrul G. A systematic approach of ergonomics assessment tool selection. 2019. DOI: 10.15405/epsbs.2020.12.05.77.

Choi K.-H., Kim D.-M., Cho M.-U., Park C.-W., Kim S.-Y., Kim M.-J., & Kong Y.-K. Application of AULA Risk Assessment Tool by Comparison with Other Ergonomic Risk Assessment Tools. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. № 17 (18). Рр. 6479. DOI: 10.3390/ijerph17186479.

Lowe B. D., Dempsey P. G. & Jones E. M. Ergonomics assessment methods used by ergonomics professionals. Applied Ergonomics. 2019. № 81. Рр. 102882. DOI: 10.1016/j.apergo.2019.102882.

Joshi M. & Deshpande V. A systematic review of comparative studies on ergonomic assessment techniques. International Journal of Industrial Ergonomics. 2019. № 74. Рр. 102865. DOI: 10.1016/j.ergon.2019.102865.

Желдак Т. А., Коряшкіна Л. С., Ус С. А. Нечіткі множини в системах управління та прийняття рішень : навч. посіб. Дніпро : НТУ «ДП», 2020. 387 с.

Гнатієнко Г. М., Снитюк В. Є. Експертні технології прийняття рішень. Київ : Маклаут, 2008. 444 с.

Бєліков А. С., Шаломов В. А., Кульбач А. А. Ергономіка в будівництві : підруч., 2-ге вид. Дніпро : Журфонд, 2022. 219 с.

Hermans V & Peteghem J. The relation between OSH and ergonomics : а 'mother−daughter' or 'sister−sister' relation? Applied Ergonomics. 2006. № 37 (4). Рр. 451–459.

Leveson N. G. Engineering a safer world : Systems thinking applied to safety. MIT Press, Cambridge, MA. 2016. 560 p.

Kuok T. Abating Biomechanical Risks : а Comparative Review of Ergonomic Assessment Tools, 2020. DOI: 10.9734/JERR/2020/v17i317191.