УДОСКОНАЛЕННЯ ВІБРОАКУСТИЧНОГО МЕТОДА КОНТРОЛЮ ПОШКОДЖЕНОСТІ ГЕОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.270225.31.1126Ключові слова:
геотехнічні споруди, віброакустична діагностика, методи пошуку локалізації тріщин, ризики втрати стійкостіАнотація
Постановка проблеми. Методика віброакустичного контролю вимагає подальшого вдосконалення, особливо в частині встановлення зв'язків між вимірюваними діагностичними параметрами та характерними дефектами структури середовища. Необхідна інтеграція даних і розробка показників ризику втрати стійкості геотехнічної системи для автоматичного розпізнавання дефектів, з урахуванням застосування саме віброакустичного методу. Мета дослідження. Удосконалення метода віброакустичного контролю руйнування споруд і пошуку локалізації тріщин в гірничих виробках, підземних і заглиблених спорудах різного призначення. Методика. Аналіз та узагальнення експериментальних даних віброакустичної діагностики, аналітичні методи класичної теорії хвиль. Результати. Розглянуті: передумови застосування та основні параметри віброакустичного методу контролю геотехнічних споруд; особливості використання методики віброакустичного контролю для оцінки пошкодженості елементів геотехнічної системи; методи інтерпретації результатів віброакустичної діагностики; оцінка ризиків втрати стійкості геотехнічних споруд віброакустичним методом. Для визначення тріщин і пошкоджень в гірничих виробках, підземних і заглиблених спорудах різного призначення встановлені і систематизовані зв'язки основних параметрів віброакустичної діагностики (амплітуди, тривалості та частоти максимуму спектральної щільності сигналу) з характерними дефектами та пошкодженнями елементів геотехнічної системи. Удосконалено і розширено метод оцінки зміни структури середовища та втрати стійкості аварійно небезпечних об’єктів внаслідок виникнення систем тріщин в процесі їх експлуатації. Визначено поточні і комплексні показники ризику втрати стійкості геотехнічної системи за результатами виявлення зовнішніх та прихованих структурних пошкоджень методами візуальної і віброакустичної діагностики. Це дозволяє контролювати структурні порушення та ряд інших критично значущих параметрів, які впливають на безпеку експлуатації споруд, оцінити ризики втрати стійкості геотехнічної системи та своєчасно провести ремонтні роботи. Наукова новизна. Подальший розвиток отримав метод віброакустичного контролю руйнування споруд, що відрізняється урахуванням зв'язків між діагностичними параметрами та характерними дефектами структури середовища, а також показників ризиків втрати стійкості геотехнічної системи. Практична значимість. Розроблено і впроваджено рекомендації щодо застосування віброакустичного методу для пошуку тріщин у виробках та спорудах.
Посилання
Левіт В. В., Усаченко Б. М., Яланський А. О., Сергієнко В. М. Геофізична діагностика шахтних стволів з метою технічного обслуговування та ремонту кріплення. Геотехнічна механіка. ІГТМ НАНУ, 2000. № 20. С. 130−133.
Скіпочка С. І., Сергієнко В. Н. Апаратура «ШВК-1»» для віброакустичного контролю стану масиву. Геотехнічна механіка. ІГТМ НАНУ, 2014. № 119. С. 79−86.
Singh A. K., Chen B., Tan V. B. et al. A theoretical and numerical study on the mechanics of vibro-acoustic modulation. The J Acoust Soc America. 2017. Vol. 141 (4). Рp. 2821−2831.
Karve P., Miele S., Neal K. et al. Vibro-acoustic modulation and data fusion for localizing alkali–silica reaction–induced damage in concrete. Struct Heal Monit. 2020. Vol. 19. Рp. 1905−1923.
Яланський О. А., Бєліков А. С. та ін. Ідентифікація геомеханічних та геотехнічних структур віброакустичним методом для систем автоматизованого контролю стійкості наземних споруд та гірничих виробок. Вісті Донецького гірничого інституту. 2023. № 2 (53). С. 101−109.
Бєліков А. С., Яланський О. А. та ін. Розробка моделей складних коливань для систем автоматизації віброакустичного контролю безпеки експлуатації будівель і споруд. Український журнал будівництва та архітектури. 2024. № 3 (021). С. 7−18.
Булат А. Ф., Слащова О. А., Слащов І. М., Стаднійчук М. М. Обґрунтування методів контролю геомеханічної безпеки на гірничих підприємствах. Геотехнічна механіка. ІГТМ НАНУ, 2020. № 150. С. 176−187.
Півняк Г. Г., Табаченко М. М., Дичковський Р. О., Фальштинський В. С. Керування ризиками в гірничодобувній діяльності. Дніпро : НГУ, 2015. 288 с.
Slashchov I., Bielikov A., Kulbach A. and Slashchova O. Forecasting the risks of the mine roadway destruction by the radiometric control method. IOP Conf. Series : Earth and Environmental Science. 2022. Vol. 1156. Pp. 012033.
Цопа В. Ризик-орієнтоване мислення: основи, навчання та впровадження. Ч. І. Охорона праці. 2017. № 8. С. 35−47.
Слащов І. М., Слащова О. А., Осінній В. Я., Сапунова І. О., Константинова І. Б. Ідентифікація факторів ризиків втрати стійкості гірничих виробок. Геотехнічна механіка. ІГТМ НАНУ, 2019. № 149. С. 209−222.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Бєліков А. С., Слащов І. М., Коротаєв В. М., Барабанов С. С., Демченко В. В.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.