АНАЛІЗ ЗМІН У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.270425.67.1162Ключові слова:
цивільний захист, антикризове управління, пріоритети захистуАнотація
Постановка проблеми. В статті розглянуто, які зміни у законодавствах європейських країн та окремо у Польщі щодо цивільного захисту мають місце у зв’язку із агресією Росії щодо України. Сьогодні повстає питання про захист населення під час воєнних дій. Стало зрозуміло, що цивільний захист населення будь-якої країни має бути переоцінений і реалізований з врахуванням воєнного часу сучасної війни. Метою є аналіз змін щодо проведення цивільного захисту у країнах Європи, організації цивільного захисту європейських країн, що пов’язано із можливою агресією Росії щодо інших країн Європи, пріоритету захисту цивільних осіб. Виклад основного матеріалу. Захист цивільного населення є ключовим аспектом війни та етичним і стратегічним імперативом у всіх типах конфліктів, від гібрідної війни до боротьби з повстанцями та широкомасштабних військових операцій, у яких супротивник може використовувати тактику, спрямовану на нанесення шкоди цивільному населенню (як це зараз спостерігається у війні в Україні). Розглянуто поняття антикризового управління у Польщі та показано, як і де у сучасних лабораторіях проводять навчання за системою антикризового менеджменту. Це підвищить безпеку рятувальних/спеціальних служб та їх компонентів, включаючи рятувальників/солдат і транспортні засоби. Висновок. Вивчення проблем, які стосуються передусім економічного сектору кожної країни, головним чином – енергетичної безпеки, що показала Росія під час війни в Україні, знижчуючи енергетичні ресурси країни. Метою Росії щодо Центральної та Східної Європи є дестабілізування регіонів, знищення єдності ЄС і НАТО і, в ширшому сенсі, зміна архітектури світової безпеки. Тому фундаментом безпеки європейських країн і конкретно Польщі є союзницькі гарантії безпеки усіх цивілізованих країн, а також зосередження зусиль на збільшенні оборонного потенціалу країн та ефективного захисту і підготовки населення до можливих наслідків воєнних конфліктів.
Посилання
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199
Case of Isayeva v. Russia (Application № 57950/00). European Court of Human Rights. Judgment of 24 February 2005. URL: https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-126122
Case of Georgia v. Russia (II) (Application № 38263/08). European Court of Human Rights. Judgment of 21 January 2021. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre# {%22itemid%22:[%22001-207757%22]}
Horbaczewski Robert. Projekt ustawy o ochronie ludności przyjęty przez. Radę Ministrów, 2024.
Jagusiak K. Polityka zagraniczna Federacji Rosyjskiej jako źródło zagrożeń dla krajów bałtyckich i ich wpływ na bezpieczeństwo Polski. Warszawa, 2021.
Bornio J. Bezpieczeństwo narodowe Polski w kontekście kryzysu ukraińskiego. Wymiar polityczno-militarny. DIFIN. Warszawa, 2019. 284 p.
Dębski S., Gorka-Winter B. Kryteria bezpieczeństwa międzynarodowego. 2003.
Kitler W., Wojciszko M., Lewandowski G. Identyfikacja rozwiązań prawnych kształtujących systemy sferze bezpieczeństwa wewnętrznego Rzeczypospolitej Polskiej. Funkcjonowanie państwa w warunkach zewnętrznego zagrożenia państwa i w czasie wojny. System bezpieczeństwa narodowego RP w kontekście zagrożeń oraz prawnych aspektów funkcjonowania państwa. Warszawa, 2023.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Калда Г. С., Шевеля В. В., Рибалка К. А., Рожновски М.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.