ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦЕГЛИ, ВІДІБРАНОЇ З БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, ПОШКОДЖЕНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

Автор(и)

  • О. Ю. Конопляник Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
  • М. А. Котов Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
  • О. В. Лясота Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
  • В. М. Олейников Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.270425.92.1165

Ключові слова:

рециклінг, цегла, вторинний заповнювач, випробування цегли, бетон

Анотація

Вступ. В теперішній час в будівельній галузі актуальним питанням є використання вторинних відходів, які утворюються в процесі життєдіяльності людини [1] або отриманих в результаті подрібнення  будівельних виробів і конструкцій, пошкоджених в результаті військових дій, стихійних лих та  знесення існуючих будівель і споруд [2]. Таким напрямом діяльності є рециклінг, тобто один з варіантів переробки відходів. Одним із  способів реалізації даної тематики є отримання складів бетонів шляхом використання вторинних заповнювачів, отриманих в результаті подрібнення  будівельних виробів і конструкцій, пошкоджених в результаті військових дій, стихійних лих або знесення існуючих будівель і споруд. Аналіз сучасного стану розробки і дослідження  бетонів показав, що  на основі подрібнення  будівельних виробів і конструкцій з бетону, залізобетону, цегли, скла та ін,  що були пошкоджені в результаті військових дій, стихійних лиха або знесення існуючих будівель і споруд, можуть бути отримані  заповнювачі для  повторного використання. Окрім цього, застосування вторинного  заповнювача − це важлива умова для збереження довкілля і зниження навантаження на природні ресурси. Аналіз публікацій показав, що  конструктивні бетони  можуть бути отримані на вторинних заповнювачах, подрібленних з  матеріалу конструкцій, пошкоджених в результаті військових дій, стихійних лих або знесення існуючих будівель і споруд. Відомо використання вторинного бетонного заповнювача для отримання конструкційних бетонів [3; 4] де автори стверджують,що за умови використання якісного та добре відсортованого переробленого заповнювача можна отримати бетони  з необхідною міцністю. Однак при цьому відмічається, що вузьким місцем при застосуванні вторинних заповнювачів є неоднорідність структури заповнювача, якає двокомпонентною і складається з щільного первинного заповнювача і пористого залишкового цементного розчину. При такій структурі вторинного заповнювача первинний заповнювач і залишковий цементний розчин можуть працювати і окремо, особливо під дією періодичного зволожування, низьких та високих температур. В літературних джерелах мають місце відомості про використання в якості заповнювача склобою об’ємною  насипною вагою 700 кг/м3 для виробництва бетонів [5]. Однак широке застосування склобою стримується через економічну складову, а саме, що вторинна переробка склобою більш ефективна для виготовлення нових виробів на основі скла. Відомо застосування в складах бетонів вторинного заповнювача, подрібненого з  глиняної звичайної та силікатної цегли [6; 7]. В цьому випадку такі заповнювачі треба вважати однокомпонентними, так як елементи кладки, з яких відібрана вказана цегла, вміщають в себе мінімальну кількість розчину зі швів і здебільше цей розчин відпадає від заповнювача в процесі подрібнення. Заповнювачі з подрібненої цегли мають підвищену поверхневу пористість  і тріщиностійкість [7], яка суттєво впливає на підсос вологи з цементного тіста. Однак, цей ефект підвищує зчеплення між цементним тістом і заповнювачем, а тому руйнування бетону на основі подрібненого заповнювача з цегли відбувається на відміну від бетону на заповнювачі, отриманого в результаті подрібнення бетону, не по контакту заповнювач-цемент. Мета роботи полягає в визначенні можливості використання в складах бетонів заповнювача, отриманого в результаті подрібнення цегли глиняної звичайної,пошкодженої в результаті руйнування будинків і споруд під час військових дій. Висновки. Розглянута можливість використання в складах бетонів заповнювача, отриманого в результаті подрібнення цегли глиняної звичайної пошкодженої в результаті руйнування будинку під час військових дій. В результаті дослідження цегли в лабораторних умовах встановлено, що вона відповідає по міцності марки М100 і має середню густину 1 740 кг/м2. Така цегла водостійка, так як має коефіцієнт розм’якшення 0,84, а її водопоглинення складає 16,38 %. Вторинний  заповнювач, який отриманий шляхом подрібнення цегли глиняної звичайної має об’ємну насипну густину 935 кг/м3 і по фракційному складу його можна поділити на дві частини: великий – фракції 5–25 мм в кількості 65,8 % і дрібний – фракції 0,16–5 мм в кількості 16,0 %. На основі отриманих характеристик  цегли глиняної звичайної і вторинного заповнювача подрібненого з цієї цегли, будуть розроблені склади конструкційних бетонів для застосування при будівництві будівель і споруд.

Посилання

Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. № 820-р: станом на 17 верес. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017- р#Text

Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 р. № 1073: станом на 3 трав. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-2022-п#Text

Silva R. V., de Brito J., Dhir R. K. Tensile strength behaviour of recycled aggregate concrete. Construction and Building Materials. 2015. Vol. 83. Рp. 108–118.

Савицький М. В., Смирнов А. С. Особливості використання подрібненого бетонного брухту в якості крупного заповнювача для бетону. Український журнал будівництва та архітектури. 2023. № 6 (018). С. 111–117. URL: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261223.111.1013

Jain Harshit, Kumar Baradiya Vijay. Determination of Mechanical Properties of Mortar by Using Fine Crushed Glass (FCG) and Waste Rubber (WR). (March 16, 2019). Proceedings of Recent Advances in Interdisciplinary Trends in Engineering & Applications (RAITEA). 2019. URL: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3353639

Беппаев З. У., Аствацатурова Л. Х., Колодяжный С. А., Вернигора С. А., Лопатинский В. В. Определение нормируемых характеристик рециклингового щебня из боя силикатного кирпича и перспективы его применения. Вестник НИЦ «Строительство». 2022. № 33 (2). С. 63–73. URL: https://doi.org/10.37538/2224-9494-2022-2(33)-63-73

Farid Debieb, Kenai S. The use of coarse and fine crushed bricks as aggregate in concrete. Construction and Building Materials. 2008. № 22. Рр. 886–893.

ДСТУБ. В. 2.7-248:2011. Матеріали стінові. Методи визначення границь міцності при стиску і згині. Київ: Мінрегіонбуд України, 2012.

Физические свойства бетона, определяемые путем его взаимодействия с водой. URL: www.bsu-5. ru/voda.

ДСТУ Б В.2.7-42-97. Будівельні матеріали. Методи визначення водопоглинення, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів. Київ : Держкоммістобудування України, 1997. 21 с.

ДСТУ Б. В. 2.7-61:2008. Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові та лицьові. Технічні умови. Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. 45 с.

ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97). Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань. Київ : Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, 1999. 47 с.

ДСТУ Б В.2.7-32-95.Технічні умови. Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Київ : Держкоммістобудування України, 1996. 14 с.

Volchuk V. M., Kotov M. A., Plakhtii Ye. G., Tymoshenko O. A., Zinkevych O. H. Investigation of the Influence of the Heterogeneous Structure of Concrete on its Strength. Results in Materials. 2025, vol. 25, p. 100659 (7 p.) URL: https://doi.org/10.1016/ j.rinma.2025.100659

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-17