ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ ВЕЛИКИХ МІСТ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ІСТОРІЇ МІСТОБУДУВАННЯ

Анотація

Постановка проблеми. Кінець ХХ − перша чверть ХХI століття виявилися пов'язаними на планеті з глобальними кризами в економіці і політиці, в соціальних процесах і демографії, в науці і в світоглядних парадигмах, в психосфері, в природі, в регіональних і планетарних екосистемах, в інженерно-технічних сферах, в архітектурі та у містобудуванні, а також у багатьох інших проявах фізичного світу. На філософському рівні сама ідея дуальності та інших моделей багатополярності світоустрою потрапила під вогонь критики вчених, політиків, економістів, теологів, атеїстів.  Загальноприйняті народами норми та правила життя стали руйнуватися.  Гнозис як такий знову, як було в історії не раз, вибухнув. Це усвідомлюється всіма, хто мислить критично та конструктивно. Люди, які живуть у резонансі з часом і простором, давно шукають вихід із проблем, що виникли. Він має пряме відношення і до містобудування. Через відсутність робіт, які узагальнюють і аналізують зміни, що відбуваються, пропонують методики виходу з ілюзії «безвихідності» і «безвиході», міста стали перетворюватися на «театри помилок» і «п'єси творчих глухих кутів». Це видно і на глобальному, і на національних, і на регіональних рівнях, а також в масштабах окремих великих міст. Серед яких і Дніпро. Об'єктивні та суб'єктивні погляди на міста знову зазнають трансформацій. У тому числі – своїх селітебних функціональних зон. Мета статті – розкрити підходи до трансформації селитебних територій міст на сучасному етапі містобудівної історії.