АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИ АСПЕКТИ МОДЕЛЕЙ СІМЕЙ МАЙБУТНЬОГО ЯК ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.051125.45.1190Ключові слова:
модель сім'ї, трансформація житла, трансформація селітебної території, типологія будівель, майбутнєАнотація
Постановка проблеми. В історії людської цивілізації одним із головних факторів, що впливали на шляху трансформації селітебних територій будь-якого міста, була модель сім'ї. Її потреби та можливості у питанні забезпечення себе житлом залежали і від багатьох інших факторів: економічних, соціально-демографічних, політичних, технологічних, культурологічних, релігійних, природно-кліматичних, морально-етичних, військових, інших. Рефлексії моделей сім'ї включали моделі внутрішньосімейних відносин та зовнішньосоціальних проявів, чим впливали на виникнення нових типів житлових будинків, трансформацію колишніх типів будинків, правила їх розміщення у планувальній структурі генерального плану міста, а також на архітектурний вигляд житлової забудови загалом. У зв'язку з постійними змінами соціальних процесів, природно-кліматичних та інших факторів, умови життя перманентно вели до нових і нових переглядів архітектурно-містобудівних якостей антропогенних просторів для життя населення будь-якого міста. Цей процес не припинявся ніколи. Більше того, він послідовно прискорювався відповідно до циклів укладів життя та особливостей впливу на людей низки астропланетарних проекцій. У ХХ‒ХХІ столітті обсяг інформації, отриманої внаслідок діяльності людей, багаторазово перевищив знання, накопичені за майже тисячу попередніх років. Реакція населення все це призвела до необхідності частого перегляду моделей сім'ї та моделей призначеного їм життєвого простору, включаючи житлові будинки. Якщо минулі століття процес змін йшов повільно і соціум встигав щодо нього адаптуватися, нині він відстає. У своєму відставанні соціум стихійно шукає нові, адекватні обставинам місця і часу, моделі сім'ї, але не все йде у цьому питанні гладко. Настав час дослідити новий етап життя системи «трансформація сім'ї-трансформація її житла-трансформація селітебної території міста», які продовжують відчувати все більші та більші прискорення. Мета статті – розкрити архітектурно-містобудівні аспекти моделей сімей майбутнього як фактори трансформації селищної території міста.
Посилання
Бармашина Л. М. Універсальний дизайн як складова соціальної екології. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. Вип. 40. С. 341–348.
Біленчук П. Д. Е-суспільство : цифрове майбутнє України. УкрДГРІ, 2018. 216 с.
Білоконь Ю. М. Типологія містобудівних об’єктів. Київ, 2001. 68 с.
Блауг М. Кейнсианская система. Экономическая мысль в ретроспективе. Москва : Дело, 1994. С. 607–629.
Воробьев В. В., Шило О. С. Пространственные рефлексии человека как отражения эниологической структуры среды. 25 лет познания пространственно-волновой субстанции мировоззренческих представлений : XI Междунар. науч.-практ. конф. (г. Днепр, 08‒09 ноября 2019 г.). 2019. С. 83–95.
Воробьев В. В, Мерилова И. А. Матрицы предопределенностей в истории архитектуры будущего. Архітектурний вісник КНУБА. 2018. Вип. 16. С. 360–367.
Воробьев В. В. Экополис. Мир звездного будущего. Книга ХХI века. Днепр : Журфонд, 2020. 812 с.
Денисик Г. І. Антропогенне ландшафтознавство : навч. посіб. Ч. І. Глобальне антропогенне ландшафтознавство. Вінниця : ПП «ТД Видавництво Едельвейс і К», 2012.
Дипак Биссария. Брак в современном обществе. 352 с.
Доценко А. І. Територіальна організація розселення (теорія та практика). Київ : Фенікс, 2010. 536 с.
Колин Эллард. Среда обитания : как архитектура влияет на наше поведение и самочувствие. Перев. Анастасии Васильевой, Елены Корюкиной. Альпина Паблишер, 2017. 288 с.
Кольчик С. Новая семья : гостевой брак, лоскутная семья и другие форматы отношений в современном мире. Kindle Edition, 240 с.
Кремо Майкл Деволюция человека. Ведическая альтернатива теории Дарвина. 2014. 800 с.
Осітнянко А. П. Планування розвитку міста. Київ : КНУБА, 2005. 386 с.
Сердюк І. І. Сприйняття архітектурного середовища. Львів : Вища школа, 1979. 202 с.
Тоффлер Э. Шок будущего. Пер. с англ. Э. Тоффлер. ООО «Издательство ACT», 2004. 557 с.
Царенко С. О., Литвинов А. І. Адаптація історичної забудови у системі управління розвитком поселень. Вісник ВПІ. 1997. № 4. С. 31–35.
Чандран Наїр. Держава сталого розвитку. Майбутнє урядування, економіки та суспільства. Вид-во «Наш формат», 2020. 220 с.
Черкес Б. С., Лінда С. М. Історизм в архітектурі незалежної України. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія : Архітектура. 2010. № 429. С. 114−132.
Черкес Б. Традиція та ідентичність в новій українській архітектурі. Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія : “Архітектура”. 2003. № 486. С. 71–91.
Шищенко П. Г. Антропогенные преобразования современных ландшафтов. Природная среда и хозяйственная деятельность человека. Киев : КГУ, 1985. С. 114–131.
Шубович С. А. Мифопоэтический феномен архитектурной среды: монография. Харків : ХНАГХ, 2012. 177 с.
Яковлєв М. І. Геометричні принципи художнього формоутворення : автореф. дис. д-ра техн. наук : 05.01.03. Київ : КНУБА, 1999. 33 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Воробйов В. В., Шило О. С.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.