АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ПРИ ВЛАШТУВАННІ ГВИНТОВИХ ПАЛЬ У РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Анотація

У статті представлено комплексне дослідження ефективності організаційно-технологічних рішень, пов’язаних із влаштуванням металевих гвинтових паль у різних регіонах України з урахуванням геологічної, кліматичної та техногенної специфіки територій. Основна увага зосереджена на вивченні адаптації сучасних інженерних технологій фундаментобудування до умов складного ґрунтового середовища та обмежень, які виникають при будівництві в регіонах зі зсувонебезпечними, водонасиченими, насипними або сейсмічно активними ґрунтами. Гвинтові палі розглянуто як перспективну технологію для фундаментів, яка забезпечує не лише швидке зведення конструкцій, а й мінімальний вплив на навколишнє середовище. Також, у статті окреслено основні параметри, що формують ефективність прийнятих рішень: інженерно-геологічні умови, кліматичні чинники, конструктивні характеристики паль (діаметр, довжина, антикорозійний захист тощо), організаційно-технологічні аспекти монтажу, рівень кваліфікації персоналу, вартісні показники та екологічні фактори. Регіональний аналіз охоплює умови Карпатського, Поліського, Подільського, Дніпровського, Причорноморського та Кримського регіонів. Особлива увага приділяється технічним і логістичним викликам, що виникають у процесі впровадження гвинтових паль у міських умовах, зокрема під час реконструкції об’єктів у Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі. Наведено числові діапазони ключових конструктивних і технологічних характеристик: діаметр паль 76–133 мм, довжина 2–6 м, товщина стінки 3.5–6 мм, швидкість монтажу 15–50 паль за зміну, термін антикорозійного захисту 30–50 років. Доведено, що завдяки скороченню термінів і зменшенню вартості будівництва гвинтові палі є ефективною альтернативою традиційним фундаментам, особливо в умовах техніко-економічної доцільності та високих вимог до швидкості реалізації проектів. Зроблено висновок про необхідність подальшої стандартизації та нормативного регулювання технології з урахуванням регіональної специфіки, а також розвитку електронних інформаційно-аналітичних інструментів для обґрунтованого вибору параметрів пальових систем. Отримані результати можуть бути використані проектними, будівельними та науково-дослідними організаціями як основа для оптимізації технологій фундаментобудування в Україні.