ФІЗИЧНИЙ СЕНС ПОНЯТЬ «ДУХ, ДУША І ГЕНЕТИЧНИЙ КОД МІСТА»

Автор(и)

  • В. В. Воробйов Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна
  • О. С. Шило Український державний університет науки і технологій, ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.241225.50.1209

Ключові слова:

дух міста, душа міста, генетичний код міста, взаємозв'язок духу, душі та генетичного коду міста, генеральний план міста, забудова міста

Анотація

Постановка проблеми. Історично поняття «душа» та «дух» міста існують тисячі років.  Вони увійшли до культури націй і народів, у перекази, міфи, легенди та героїчні епоси. Їх використовують для самоідентифікації громадян окремих держав або населення окремих локальних територій. Хоча чітких відповідей на запитання, що є душа і що є дух у фізичному просторі конкретного міста, ніхто не дає. Спроби формулювання відповідей на основі прив'язки до релігійних уявлень про «душу» і «дух» міста взагалі відводять від відповіді, оскільки теологічні доктрини стверджують, що душа і дух не матеріальні, а значить у матеріальному контексті поселень їх шукати не потрібно. Їх там нема. В документах минулого описано, як душі та духу міста поклонялися, як із ними укладали договори про взаємодопомогу. Їхні локації були відомі. Їх охороняли люди, а вони охороняли людей. Разом з тим, сучасні дослідження процесів, пов'язаних з поняттям «душа» та «дух» міста, які виконують академічні та альтернативні вчені, поступово підводять до розуміння того, що сфери існування цих понять перебувають у першоструктурах квантової реальності нашого світу. І навіть глибше. Душу та дух міста вже можна реєструвати науковими приладами.  Більше того, завжди були, є і будуть опосередковані, фізично видимі, численні індикатори цих «позамежних» явищ у видимих діапазонах людського буття. Вони є «не приладовими приладами» для виявлення духу, душі і генокоду в забудові будь-якого міста.Таким чином, дві не матеріальні складники – дух і душа – виявляються через матеріальну складову міста – генетичний код планувальної структури. Або наорборот, матеріальний детектор показує присутність не матеріальної «анатомії» міста. Поняття «генетичний код плануючої структури міста» виникло в сімдесяті роки двадцятого століття.  Однак, у різних поясненнях та термінах воно було зафіксовано й у давнину. І, тим щонайменше, у трактуванні цього поняття все ще багато різночитань і не чіткості. Настав час описати ці три явища з урахуванням використання сучасних фізичних підходів. Мета статті – розкрити фізичний зміст та особливості взаємозв'язку понять «дух», «душа» та «гентичний код» міста.

Посилання

Адаменко А. А. Развитие человеческого общества в ХХI столетии. К основам физического взаимодействия. Днепропетровск, 2010. Т. 1. С. 54‒73.

Акимов А. Е., Шипов Г. И. Сознание, физика торсионных полей и торсионные технологии. Сознание и физическая реальность. Москва : Центр венчурпных технологий, 1996. Т. 1, № 1‒2. С. 34‒56.

Антоненко Н. В. Периодическая система заков психики человека в системе Всеобщих Законов Мира и Общих законов человеческого общества : дис. докт. психол. наук. Москва, 2007. 44 с.

Бугаев А. Ф. Эниология человека. 2-е изд. испр.и доп. Москва : Профит Стайл; КСП+, 2006. 320 с.

Воробьев В. В. Город как эниокомплекс. Эниология. Одесса, 2001. С. 2‒8.

Гончаров Н. Ф., Макаров В. А., Морозов В. С. Анализ проявлений силового карка са Земли для изучения природных ресурсов. Неоднородность ландшафтов и природопользование. Москва : МФГО СССР, 1983. С. 121‒133.

Воробьев В. В., Яцуба Я. С. Идеальные города: прорыв в прошлое или назад, в будущее. Вестник ПДАБА. 2009. № 10. С. 50‒56.

Ковольов О. П. Географічний ландшафт : науковий, естетичний і феноменологічний аспекти. Харків : Екограф, 2005. 388 с.

К основам физического взаавимодействия. От атома к двуядерно-физическим субстанциям и живым волнам : матер. VIII междунар. науч.-практ. конф. международной академии биоэнерготехнологий. 04‒06 октября 2013 г. Научные труды действитеельных членов и членов-корреспондентов. Под науч. ред. проф. В. А.Ткаченко. Днепропетровск, 2013. 518 с.

Ланда В. Е., Глазкова Н. Н. Космические следы исчезнувших цивилизаций. Москва : Издат. дом «Муравей», 1999. 344 с.

Маслов Н. В. Периодическая система Общих Законов Познания/Постижения. Москва : Институт холодинамики, 2007. 179 с.

Окорокс В. Б. Метафизика эпохи трансцендентального мышления : специфика, сущность и тенденции развития. Днепропетровск : ДНУ, 2000. 270 с.

Современное миропонимание : духовные аспекты развития культуры XXI столетия : матер. науч.-практ. конф. Днепропетровск : Литограф, 2012. 54 с.

Шилов Ю. А. Мифы о «космических странниках» и календарная служба Европы – V‒I тысячелетий до н.э. На рубежах познания Вселенной. Историко-астрономические исследования. XXIII. 1992. С. 251‒300.

Шилов Ю. А. Праслов'янська Аратта. Київ : Аратта, 2003. 94 с.

Шипов Г. И. Теория физического вакуума. Москва : Фирма «НТ-Центр», 1993. 382 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-24