ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВНУТРІШНІХ ДВОРІВ БАГАТОКВАРТИРНОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ НА ОСНОВІ ПОВЕДІНКОВО-ПРОСТОРОВИХ ПОКАЗНИКІВ

І. П. Смадич

doi:10.30838/UJCEA.2312.250226.133.1217

Автор(и)

І. П. Смадич Інститут архітектури та будівництва «ІФНТУНГ-ДонНАБА», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.250226.133.1217

Ключові слова:

внутрішній двір, активність внутрішнодворового простору, межові зони двору, архітектурна поведінка, індекс САД, багатоквартирна житлова забудова, соціопросторові систем

Анотація

Дане дослідження присвячене пошуку методів оцінки ефективності функціонування внутрішньодворових територій житлової забудови, як соціопросторових систем. Актуальність теми зумовлена зростаючою роллю дворів у формуванні якісного міського середовища, підтриманні соціальної взаємодії мешканців, безпеки, комфортності та доступності житлового простору. Водночас, відсутність стандартизованих інструментів для кількісної оцінки активності таких просторів ускладнює прийняття обґрунтованих архітектурно-планувальних рішень на етапі реконструкції або нового проектування. Метою дослідження є формування комплексного підходу до аналізу соціопросторової активності внутрішньодворових територій, що дозволяє кількісно оцінювати їхню функціональну ефективність на основі поведінкових параметрів. Науковою основою даної студії є адаптація біологічного принципу «ефекту межі» (edge effect) для архітектурного планування, де найбільша життєва активність спостерігається на межах різних просторових середовищ (фасад ‒двір, вхід ‒ вулиця, дім ‒ озеленення). Проаналізувавши соціальне різноміття та типологію процесів, що відбуваються на внутрішньодворових територіях, розроблено комплексний індекс САД (ступінь активності двору), який інтегрує чотири кількісні показники:

інтенсивність використання території (ІВ) ‒ частка людей у певній зоні двору;
поверхнева активність (ПА) ‒ зосередження активних функцій на одиницю площі;
темпоральна щільність (ТЩ) ‒ частка часу активного використання зони;
типи поведінки (ТП) ‒ різноманітність поведінкових сценаріїв.

Результатом дослідження є математично формалізований підхід до аналізу соціопросторової активності внутрішніх дворів багатоквартирної житлової забудови з чіткою градацією рівнів активності (від неактивних зон <0,25 до активних меж >0,75). Апробація розробленої методики проведена на прикладі житлового двору у м. Івано-Франківськ. У межах дослідження здійснено просторово-поведінкове картування, фіксацію сценаріїв використання території протягом доби, аналіз функціонального насичення та типів активності користувачів. Розрахунок індексу САД для різних зон дозволив виявити як ділянки з високим рівнем соціальної динаміки, так і зони з просторовою інертністю. На основі отриманих даних були сформовані конкретні проектні висновки та рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування внутрішньодворового простору шляхом архітектурних інтервенцій. Апробація теоретичних підсумків дослідження підтвердила її застосованість у практичному архітектурному аналізі та проєктуванні, а також продемонструвала потенціал кількісного підходу до формування середовища, орієнтованого на потреби мешканців, що дає змогу об'єктивно оцінити функціональну ефективність дворових просторів, ідентифікувати проблемні зони з низькою просторовою активністю, визначити пріоритети для цільових архітектурних інтервенцій, надати архітекторам кількісну основу для прийняття проектних рішень. Цінність отриманих результатів зумовлено можливостями адаптації методики до різних контекстів житлової забудови та застосований як у практиці ревіталізації наявних дворів, так і на стадії проектування нових житлових комплексів.

Посилання

Maffini A. L., Gonçalves G. M., Maraschin C., Gil J. Inequalities in the potential movement of social groups : а network-based indicator. Environment and Planning B : Urban Analytics and City Science. 2024. Vol. 51, № 4. Рp. 1024–1041. URL: https://doi.org/10.1177/23998083241246375

Gil J. Street network analysis «edge effects» : Examining the sensitivity of centrality measures to boundary conditions. Environment and Planning B : Urban Analytics and City Science. 2017. Vol. 44, № 5. Рp. 819–836. URL: https://doi.org/10.1177/0265813516650678

Feng C., Peponis J. Algorithmic definitions of street network centrality sub-shapes : The case of superblocks. Environment and Planning B : Urban Analytics and City Science. 2022. Vol. 49, № 9. Рp. 2451–2466. URL: https://doi.org/10.1177/23998083221098739

García Alcaraz M. The prospect of 'interstitial practice' in the in-between spaces of Caracas. City, Territory and Architecture. 2024. Vol. 11, № 1. Art. 21. URL: https://doi.org/10.1186/s40410-024-00241-9

Ostrowska A., Budner W. Re-thinking the role of urban in-between spaces : Catalyst for sustainable urban transformation. Cities. 2021. Vol. 113. Art. 103156. URL: https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103156

Loukaitou-Sideris A. Cracks in the city : Addressing the constraints and potentials of urban design. Journal of Urban Design. 1996. Vol. 1, № 1. Рp. 91–103. URL: https://doi.org/10.1080/13574809608724371

Santos-Garcia A., Aseguinolaza Braga I. In-between spaces for today's city : Historical review for identifying their beneficial characteristics. Frontiers of Architectural Research. 2024. Vol. 13, № 4. Рp. 789–804. URL: https://doi.org/10.1016/j.foar.2024.06.011

Sieverts T. Zwischenstadt (In-Between City). In: Barcelloni Corte M., Viganò P. (Eds.). The Horizontal Metropolis. Springer, 2022. Рp. 359–368. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-56398-1_28

Yin B., Wang L., Xu Y., Heng K. C. A Study on the Spatial Perception and Inclusive Characteristics of Outdoor Activity Spaces in Residential Areas for Diverse Populations from the Perspective of All-Age Friendly Design. Buildings. 2025. Vol. 15, № 6. Art. 895. URL: https://doi.org/10.3390/buildings15060895

Shi M., Wang R., Zhang L. Novel insights into rural spatial design : a bio-behavioral study employing eye-tracking and electrocardiography measures. PLOS ONE. 2025. Vol. 20, № 5. Art. e0322301. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0322301