МЕТОД ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ПОКАЗНИКА ІНФІЛЬТРАЦІІ
DOI:
https://doi.org/10.30838/UJCEA.2312.270225.64.1130Ключові слова:
інфільтрація, температура повітря, енергоефективність, СО2, параметри мікроклімату, кратність повітрообміну, повітропроникністьАнотація
Стаття створена на осонові результатів інструментального дослідження параметрів мікроклімату, таких як температури, вологості повітря та концентрації вуглекислого газу СО2 у приміщеннях бомбосховища та укриття. Результати статті отримані в рамках проведення проєкту 101082898 — UKRENERGY «Innovative Master Courses Supporting the Improvement of the Energy and Carbon Footprint of the Ukrainian Building Stock» / «Інноваційні магістерські програми щодо енергоефективності та зменшення вуглецевого сліду в будівельному фонді України» (Тема: ERASMUS-EDU-2022-CBHE-STRAND-2) передбачає створення нових магістерських програм на тему «Енергоефективність, модернізація будівель та енергетичне планування» в українських університетах та просування передового досвіду ЄС щодо освітніх методологій та конкретних знань, пов’язаних з енергоефективністю та стійкістю будівель, зокрема впровадження інноваційних магістерських курсів щодо енергоефективності та зменшення вуглецевого сліду в будівельному фонді України [1]. У даній статті виведено графічну залежність основних параметрів мікроклімату таких як температури, вологості повітря та концентрації вуглекислого газу СО2 від різних режимів експлуатації будівлі. Було проведено інструментальний моніторинг параметрів мікроклімату бомбосховища та укриття за допомогою логера НТ-2000. Протягом 5 годин було промоніторено параметри температури, відносної вологості та рівня вуглекислого газу, у різних режимах експлуатації, тобто в залежності від кількості людей що знаходились у приміщенні та в залежності від режиму відкривання зовнішніх дверей. Логер НТ-2000 протягом дослідження знаходився у приміщенні бомбосховища та укриття на висоті 1,2 м від підлоги [2]. На обох об'єктах при перебуванні у досліджувальному приміщенні великої кількості людей було зафіксоване значне зростання показника СО2. Коли люди покинули досліджуване приміщення логер продовжував фіксувати значення параметрів температури, вологості повітря та концентрацію СО2 протягом двох годин. За цей період у приміщені не перебувало жодної людини, показник СО2 та температури стабільно зменшувався. рівень вуглекислого газу у бомбосховищі знизився із позначки 1 100 ppm до 550 ppm за 120 хв. В укритті знизився із позначки 1 385 ppm до 819 ppm за 120 хв. За цей ж період температура у обох випадках знижувалась, у бомбосховищі з 10 до 8 оС, в укритті з 14 до 11 оС. За даними показниками було побудовано графік залежності параметрів температури, відносної вологості та рівня вуглекислого газу в залежності від різних режимів експлуатації. На графіку виділено два значення СО2 на початку та наприкінці періоду зниження значення концентрації СО2 за проміжок часу у 120 хвилин. За функцією від різниці значень показників ΔСО2 за проміжок часу t можемо розрахувати площу фігури утворену двома точками значень концентрації ΔСО2. За отриманим значенням площі фігури можна дати відносну якісну оцінку показника інфільтрації будівлі [3]. Таким чином було отримано спрощений інструментальний метод якісної оцінки параметра інфільтрації. Наступним кроком є отримання не тільки якісної але і кількісної оцінки параметра інфільтрації за допомогою інструментального методу визначення концентрації СО2, температури та вологості повітря.
Посилання
E+ UKRENERGY. URL: https://ukrenergy-erasmusplus.eu/
ДСТУ EN 50292:2016. Сигналізатори оксиду вуглецю для житлових споруд, автопричепів та суден. Настанови щодо вибору, встановлення, застосування та технічного обслуговування. 2016. 51 с.
ДСТУ 9190:2022. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання. Київ : Мінрегіон України, 2022. 156 с.
ISO 9972:2015. Thermal performance of buildings. Determination of air permeability of buildings. Fan pressurization method, UK Standard, 2015. 38 p.
Andriy Bondarenko, Eugene Yurchenko, Olena Koval, Mykola Savytskyi. Comparative analysis of microclimate parameters of residential low-rise buildings with different heating systems. Innovative technologies in construction, civil engineering and architecture. 2021. Vol. 2678. Pp. 1–8. URL: https://pubs.aip.org/aip/acp/article-abstract/2678/1/020004/2872184/Comparative-analysis-of-microclimate-parameters-of?redirectedFrom=fulltext
Андрій Бондаренко, Євгеній Юрченко, Олена Коваль, Олена Тимошенко. Удосконалення методичних основ визначення герметичності оболонки будівлі. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. C. 27–34. URL: http://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/264059
Андрій Бондаренко, Євгеній Юрченко, Олена Коваль, Артем Коваль. Визначення повітропроникності будівель. Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання. 2024. C. 42–51. URL: https://www.researchgate.net/publication/382719825_Determination_of_air_permeability_of_buildings
Šadauskienė J., Šeduikytė L., Paukštys V., Banionis K., Gailius A. The role of air tightness in assessment of building energy performance : Case study of Lithuania. Energy for Sustainable Development. 2016. Vol 32. Pp 31–39. URL: https://doi.org/10.1016/j.esd.2016.02.006
ДСТУ EN 9927:2022. Теплотехнічні характеристики будівлі. Визначення повітропроникності будівлі методом випробування тиском. Київ : Мінрегіон України, 2022. 34 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Бондаренко А. В., Юрченко Є. Л.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/"><img alt="Creative Commons License" style="border-width:0" src="https:/ /i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png" /></a><br />Ця робота ліцензована за <a rel="license" href="http://creativecommons.org /licenses/by/4.0/">Міжнародна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0</a>.